ВЛАСТИ.НЕТ / Украина, Политика

Кому нужна ложь про смерть Шульги?

Едва не главной темой последних дней стала смерть 26 марта в одном из киевских райотделов милиции Владимира Шульги. Почти все отечественные и даже некоторые заграничные издания сделали это событие темой дня.

Ледь не головною темою останніх днів стала смерть 26 березня у одному з київських райвідділів міліції Володимира Шульги. Майже усі вітчизняні і навіть деякі закордонні видання зробили цю подію темою дня. У погоні за сенсацію дехто навіть оголосив смерть від серцевого нападу «ідеальним убивством», а самого Шульгу, про якого мало згадували за життя, назвали ледь не основним свідком у справі про отруºння Віктора Ющенка.

Головним ньюсмейкером усіх повідомлень про смерть Шульги став адвокат покійного Петро Бойко. Саме його заяви створили довкола події ореол таºмничості і сенсаційності. Справді, звикли у нашій державі до того, що випадкових смертей не буваº.; особа, яка º свідком у справі отруºння Ющенка, просто не маº права померти власною смертю. Тим більше, коли адвокат заявляº, що його кліºнта силою утримували в відділку міліції, а останніми словами Шульги у телефонному режимі були: «на мене накинулись пятеро, порвали сорочку, я втрачаю свідомість». Після цього, за словами Бойка, телефон випав з рук Шульги, за кілька хвилин приїхала «швидка», а потім стало відомо про смерть Шульги. Виглядаº таºмничо, більше того підозріло. Якщо додати, що Шульгу викликали в міліцію давати пояснення по справі нібито 19 річної давності, сумніви у природності смерті Шульги поглиблюються.

Втім, якщо без емоцій, ретельно розібратися у ситуації, все виглядаº ще таºмничіше. Хоча при бажанні дізнатися, що саме відбулося увечері 26 вересня у Шевченківському райвідділі міліції можливо.

Володимир Шульга був достатньо відомим бізнесменом, одним із перших вітчизняних мільйонерів. На початку 21 століття він кинувся у політику. Був близьким до президента Ющенка – ще до обрання останнього на посаду. 5 вересня 2004 року, у день коли ймовірно отруїли на той час кандидата в президента, Шульга організовував одну з вечерь, на якій був присутній Віктор Андрійович. Саме тому Шульгу дещо перебільшено назвали свідком у справі про отруºння Ющенка.

Останнім часом Шульга розчарувався у політиці. Вів досить сумбурний спосіб життя. Посварився з &;вченко. Конфліктував з колишніми партнерами по бізнесу.

Що ж відбулося 26 вересня у райвідділі міліції? Чи була смерть Шульги природною, чи мала вона який-небудь стосунок до отруºння Ющенка?

За версіºю ДЗГ Київського МВС, 26 вересня працівники міліції примусово доставили Шульгу у райвідділ міліції для допиту в якості свідка. Примусово – оскільки Шульга багаторазово ігнорував виклики правоохоронців. Йшлося про підробку документів, а саме трудової книжки Шульги, в час, коли він нібито був працівником кіностудії імені Довженко. Ці події – увага! Перша нестиковка зі словами адвоката! – стосувалися 9 річної давнини, а не 19 річної, як про це говорив адвокат Бойко.

Шульга приїхав у міліцію на власному авто, але відмовився давати свідчення без адвоката. На його вимогу до райвідділу прибув Петро Бойко. У присутності адвоката Шульга відмовився від дачі показів.

Саме у цей момент починають з’являтися розбіжності між словами Петра Бойка і даними правоохоронців. Однак виявилося, що у справі º третя – незацікавлена – сторона! Усе, що відбувалося в міліції з Шульгою бачила випадкова людина, яка знаходилася там у власних справах (не міліціонер). Ця людина реальна, існу º диктофонний запис розмови з нею, однак імя своº свідок називати категорично відмовився – каже, що боїться.

Петро Бойко каже, що після цього Шульга залишив стіни райвідділу. Проте за словами свідка, це не так. Приміщення міліції залишив лише адвокат, залишивши свого кліºнта наодинці з працівниками правоохоронних органів! Правоохоронці стверджують, що у цей час саме допитували Шульгу у іншій справі – з приводу скарги одного з журналістів про погрози розправи з боку Шульги. Шульга написав заяву, у якій зобов’язався не чинити надалі протиправних дій стосовно цього журналіста. Потому Шульгу попросили почекати в коридорі, поки складаºться протокол. За словами свідка, весь цей час Шульга нервував і безперервно телефонував своºму адвокатові. Протягом 40 хвилин, поки Шульга чекав у коридорі, він у телефонному режимі кілька разів вимагав від Бойка негайно приїхати. Адвокат не з’являвся. За словами свідка, Шульга все більше виходив з себе і кричав у трубку: «за що я тобі плачу гроші?!».

Після цього Шульзі раптово стало зле. Міліціонери кажуть, що одразу викликали «швидку», проте було вже пізно – Шульга помер від серцевого нападу просто у стінах райвідділу. Свідок підтверджуº, версію міліції, правда додаº, що якусь хвилину працівники райвідділу вагалися, чи Шульга не симулюº.

Свідок також стверджуº, що на цей час Бойка ні в приміщенні райвідділу, ні біля кліºнта не спостерігалося. Натомість під райвідділом було авто Шульги, на якому він власне і приїхав, а також ще одне авто, ймовірно, когось із народних депутатів. Також за словами свідка, ніхто з працівників міліції не вчиняв щодо Шульги ні фізичного, ні психологічного насильства. Так само ніхто не намагався його затримувати. «Це абсурд, у затриманих забирають телефон, якби Шульгу затримували він не міг би кричати про це по телефону адвокату. Нічого подібного не було». Найбільше свідка дивуº фраза адвоката про те, що Шульга кричав йому щось про розірвану сорочку. «Шульга був вбраний у светр. На ньому не було сорочки».

Протиріччя у свідченнях легко можна перевірити. ª фотографії того дня, де чітко видно, що на Шульзі немаº сорочки. Він таки у светрі. Судячи з усього, Петро Бойко говорить неправду.

Навіщо адвокатові брехати? Можливо, тому що Петро Бойко просто намагаºться створити сенсацію на голому місці? Зробити собі піар на чужій смерті? Шульга уже кілька років не фігурував у справі про отруºння Ющенка і, здаºться, зовсім не цікавив з ціºї точки зору правоохоронців.

ª й інші версії мотивів гучних і, як виглядаº, неправдивих, заяв адвоката Петра Бойка. З Шульгою його пов’язували не лише ділові, а й більш особисті стосунки. ª інформація, що Бойко числився серед… спадкоºмців Шульги. Принаймні станом на кінець 2007 року в одному із заповітів Шульги був Петро Бойко.

Це не перший випадок у біографії Бойка, коли він настільки зближуºться з кліºнтом. Кілька років тому адвокат потрапив у інший заповіт – громадянина Російської Федерації, який користувався його послугами. Невдовзі після того, кліºнт Бойка помер. Тепер адвокат уже вдруге після смерті своїх кліºнтів стаº їхнім спадкоºмцем. Цікаво, чи не правда?

Залишити кліºнта з хворим серцем на 40 хвилин сам на сам з міліціºю, якої той, за свідченням знайомих, панічно боявся – чим не «ідеальне вбивство», про яке і говорив адвокат Бойко. Правда, за такий вчинок в кримінальному кодексі, на жаль, не передбачено відповідальності.