Чи потрібно виконувати рішення суду, якщо вони вам не подобаються

Медичні університети України у кризовий загалом для української науки час є цікавими та популярними серед іноземних абітурієнтів.

А це чималі кошти у розвиток матеріально-технічної складової вишів і значні відрахування у державний бюджет. Зі своєю наявною інфраструктурою та викладацьким потенціалом українські університети всіх профілів, які залучають до навчання іноземних студентів, є потужною базою, яка може заробляти мільярди доларів.

Як це, наприклад, робить Австралія, створивши умови навчання для випускників шкіл чи не всієї Індонезії. Тому це дуже перспективне, але й дуже конкурентне середовище.

Крім того, на студентських потоках з-за кордону, намагаючи їх максимально зарегулювати, отримують свої дивіденди прикордонники, міграційна служба, дипломати і силовики. Щоб змінити правила гри на цьому освітньому ринку, напевно, необхідне втручання Верховної Ради. Бо лише вона здатна законодавчо прибрати штучні перепони, інсенуації та корупційні ризики у цих процесах. Які, повторюю, можуть бути потужною бюджетоутворюючою галуззю української освіти. Про це пише кореспондент газети Верховної Ради «Голос України» у матеріалі розміщеному на сайті.

Але далі він акцентується не на тому, а на внутрішній напрузі у цьому сегменті діяльності вишів.

Йдеться про те, що у редакцію звернувся ректор Донецького національного медичного університету Кондратенко Петро Геннадійович, якого Міністерство охорони здоров’я ще в серпні звільнило з посади ректора.

Звільнили неправильно, бо 4 грудня 2020 року рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області було визнане незаконним це звільнення Кондратенка Петра Геннадійовича з посади ректора Донецького національного медичного університету. Як і відповідний наказ МОЗ. Також суд зобов’язав Міністерство охорони здоров’я України поновити керівника на роботі та стягнути середній заробіток з відповідача за час вимушеного прогулу.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя допущено його негайне виконання у частині поновлення Кондратенка П. Г. на роботі на посаді ректора Донецького національного медичного університету та стягнення заробітної плати у межах платежу за один місяць. Тобто, суд захистив законні права людини на працю, зазначивши, що всі дії, вчинені проти керівника його роботодавцем були незаконними. Як незаконними були і підстави, які їх спричинили.

Тепер коротко про ці буцімто підстави розірвання контракту, що визнані незаконними. Ними стало висловлення Конференцією трудового колективу та Наглядовою радою вишу недовіри ректору за його дії або бездіяльність, що нібито свідчили про порушення Статуту ДНМУ та умов Контракту ректором Кондратенком П. Г.

Але звільнити ректора, просто висловивши йому недовіру, неможливо. Підстава звільнення має чітко відповідати КЗпП України, а прийняті рішення мають містити чіткі факти та належні докази порушення Статуту ДНМУ та умов Контракту.

А це означає, що демократія теж має базуватися на законі, бо в іншому випадку – це махновщина, пише «Голос України».

Але ситуація для нинішніх українських реалій більше ніж пересічна. Частина колективу на хвилі політичних та соціальних змін у державі вирішила взяти владу у свої руки, і розірвати контракт зі своїм ректором. Причому, лише на підставі того, що він комусь не подобається, а когось не влаштовує, стримуючи кар’єрні амбіції останнього чи останньої.

Шановане міністерство, яке сьогодні стоїть на передовій боротьби з коронавірусом, схоже, навіть не заглядаючи у КЗпП України, скористалося ситуацією для розірвання контракту. А, можливо, хтось розіграв виграшну особисту карту.

Тут треба додати, що суд розібрався у ситуації, і своїм рішенням ухвалив поновити Кондратенка П. Г. на посаді ректора.

Що за цим має слідувати? Наказ міністра МОЗ на виконання рішення суду і поновлення ректора на роботі. Помилилися, недопрацювали, недодивилися, з ким не буває. Конституцією України встановлено, що судове рішення обов’язкове до виконання. Виконання рішення забезпечує сама держава.

Але це не у нашому випадку.

У нашому випадку, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов не тільки зволікає із поновленням Кондратенка П.Г. на посаді ректора, а ще й збирається провести у переддень Нового року, 29 грудня, конкурс на заміщення посади ректора Донецького національного медичного університету. Як кажуть у народі – конкурс на живе місце.

До цього слід додати, що після звільнення Кондратенка П.Г., яке було визнано рішенням суду незаконним, пані Єрмолаєва М. В., котра скромно займала посаду професора однієї з кафедр, проте була одним із найактивніших ініціаторів та членів конференції трудового колективу, яка висловила недовіру ректору Кондратенку П.Г., отримала моментальне призначена міністром Степановим виконуючої обов’язки ректора Донецького національного медичного університету.

А ще 19.08.2020 року міністр Степанов, навіть відклавши убік питання організації боротьби з коронавірусом, особисто приїхав до університету в місто Краматорськ представити працівникам в.о. ректора пані Єрмолаєву.

Зазвичай міністри рідко приїжджають навіть представляти нових ректорів, а тут в.о. презентують колективу з такою помпою. Можна припустити, що з огляду на це, а також враховуючи її особисту наполегливу участь в звільненні Кондратенка П.Г., пані Єрмолаєва М. В. є фаворитним претендентом на виборах, які можуть відбутися всупереч рішенню суду. Чомусь саме вона була дуже наполегливою, навіть створила свій телеграм-канал «ДНМУ_єднаймося», у якому виставляла Кондратенка П. Г. під негативним кутом.

Дивним виглядає і те, що два попередніх міністри Зоряна Скалецька та Ілля Ємець, отримуючи ті ж матеріали від самоврядовців з трудового колективу, не звільняли ректора Кондратенка. І лише Максим Степанов, причому через 9 місяців після вердикту засідання Наглядової ради університету, вирішив таки його звільнити. Кожному новому міністру, можливо, видніше краще.

Але з огляду на це все, виникає справедливе питання, чому звичайні громадяни за рішенням МОЗ мають дотримуватися локдаунів і носити маски, маючи ці рішення за закон? У той час, як міністр МОЗ може ігнорувати Конституцію України у частині трудових прав особи та рішення суду виписане чорним по білому?

Тепер ще, поки організовується конкурс на заміщення посади живого ректора Донецького національного медичного університету з середньою добовою температурою 36,6, звільненого, за твердженням суду, незаконно, з’явилася і друга ухвала суду.

Орджонікідзевський районний суд 22 грудня 2020 року чітко зазначив «Заборонити Міністерству охорони здоров’я України та його посадовим особам видавати наказ про призначення ректора Донецького національного медичного університету та укладати контракт з ректором Донецького національного медичного університету за результатами конкурсу (виборів) на зайняття посади ректора Донецького національного медичного університету до моменту виконання рішення суду по справі № 265/5498/20″. Тобто, навіть у разі апеляції, до їх розгляду питання поновлення ректора на посаді домінує над можливими конкурсами та призначеннями.

Унизу копії цих ухвал. Цікаво, як на них зреагує керівництво МОЗ.