Закон про ІТ-бізнес зробить Україну привабливою для інвесторів – Прилепа

ІТ-бізнес в Україні потребує спеціального закону, але до «Дія-Сіті» є питання.

Українські айтівці очікують прийняття закону: про що ведеться дискусія.

Останнім часом навколо майбутнього ІТ-галузі в Україні ведеться досить гостра суспільна дискусія через нову законодавчу ініціативу з якою виступило Міністерство цифрової трансформації – «Дія-Сіті». Уряд пропонує ввести спеціальний правовий та податковий режим для ІТ-галузі, адже така необхідність назріла вже давно, та професійна спільнота сприймає будь-які ініціативи з боку держави досить насторожено.

Експерт IT галузі, співзасновник компанії ProfIT Богдан Прилепа – про поточну ситуацію та перспективи українського ІТ-бізнесу.

На його думку, зараз в Україні склалась доволі комфортна ситуація для розвитку бізнесу інформтехнологій за рядом усталених роками факторів: зарплати спеціалістів послідовно зростають, вітчизняні університети на чисельних інженерних факультетах випускають фахівців, яких готують передовими освітніми методами, та співпраці з провідними місцевими компаніями. Останніми роками по всій країні також масово з’явились спеціалізовані заклади з підготовки IT-спеціалістів.

«Тож зараз в країні нараховується понад 200 тисяч фахівців, що працюють переважно у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі та Львові, але найпоширенішою формою укладення трудових відносин між компанією та співробітником є господарсько-правове оформлення: фізична особа-підприємець надає свої послуги компанії», – відзначив Богдан Прилепа.

Таким чином, за його словами, з одного боку вдається уникнути податкового навантаження, що і сприяє активному розвитку галузі, а з іншого боку через те, що вся галузь спирається на недосконалість законодавства, поєднану із негласною домовленістю не чіпати ІТ-компанії, виникають серйозні ризики, що значно знижують привабливість українського ринку перед іноземними інвесторами.

«Не без урахування цих причин офіс нашої компанії ProfIT ми відкрили у Дубаї. Абсолютна більшість клієнтів – це іноземні компанії, а тема блокчейн технологій, що є основним напрямком роботи нашої компанії, розвивається досить активно. Україні необхідні ці інвестиції», – підкреслив Прилепа.

Він нагадав, що проєкт «Дія-Сіті» (законопроєкт, зареєстрований у Верховній Раді під номером 4303) – це не перша спроба легалізації відносин айтівців із роботодавцями – 2018 року представники галузі самостійно виступили з подібною ініціативою, але до стадії законопроєкту питання дійшло вперше.

«Але що змушує бізнес із пересторогою вдивлятись у запропоноване владою розв’язання цього давно назрілого питання? ІТ-галузь держава далеко не вперше намагається взяти під контроль, а недостатньо змістовна та абсолютно невзаємна комунікація з боку Мінцифри одразу ж породила напруження серед специфічної професійної спільноти», – пояснює Богдан.

Експерт наголошує, що, на перший погляд, запропонована можливість укладати спеціальні трудові договори, без обов’язкової сплати ЄСВ за співробітників та збереження зниженої ставки на прибуток, здається доволі логічним.

Але ж змістовних претензій до самого документу Прилепа наводить немало:

• у законопроєкті досить неясно описаний порядок отримання резидентства «Дія-Сіті»;

• Міністерство та Уповноважений орган можуть отримати завеликі повноваження, що містить потенційне поле для корупції;

• тут же є і прогалина, що може зробити можливими нескінченні перевірки підприємств-резидентів;

• також існує загроза втручання держави у порядок самоврядування резидентів «Дія-Сіті», а у порядку утворення СРО (саморегульованої організації) також нема порядку;

• неясно і те, за яких умов можна втратити статус резидента  «Дія-Сіті»;

• у питанні необхідності аудиту також залишилось теоретичне поле для розвитку корупції;

• а розмір членських внесків при вступі до СРО поки не обмежили.

«Тож, вочевидь, ініціативу Мінцифри треба однозначно доопрацьовувати, і не виключено, що галузі потрібні альтернативні проєкти, щоб ситуація на українському ІТ-ринку після прийняття необхідного закону змогла реально покращитись, а не навпаки. Але те, що влада вже взялась за вирішення законодавчого врегулювання життя галузі, дає надію, що чисельні українські першокласні спеціалісти зможуть надалі працювати та розбудовувати ІТ-ринок України», – підсумував він.