У глухому куті: на що очікувати від третього раунду переговорів Росії та України

У середу, 23 липня, російські та українські офіційні особи зустрінуться в Стамбулі для третього раунду мирних переговорів за посередництва США, спрямованих на припинення війни, що триває з лютого 2022 року.

Очікування щодо прориву залишаються низькими, оскільки обидві сторони не демонструють готовності пом’якшувати свої позиції, повідомляє The New York Times.

Позиції сторін

Україна та Росія заявляють про бажання припинити війну, але їхні бачення мирної угоди кардинально різняться. Україна, за словами президента Володимира Зеленського, наполягає на повному припиненні вогню як передумові для переговорів про тривалий мир. Натомість Росія, за заявою президента Володимира Путіна, вимагає спочатку узгодити умови мирної угоди, включаючи обмеження військового потенціалу України та визнання анексії українських територій, зокрема Криму та чотирьох областей, частково окупованих у 2022 році. Зеленський відкидає будь-які обмеження суверенітету України чи визнання незаконних змін кордонів.

Роль США та Трампа

Ключовим фактором переговорів є тиск президента США Дональда Трампа, який зробив припинення війни в Україні однією з головних обіцянок своєї зовнішньої політики. З моменту інавгурації в січні 2025 року Трамп поєднує погрози санкціями та стимули, щоб змусити сторони сісти за стіл переговорів. За даними The New York Times, ані Київ, ані Москва не хочуть публічно відмовлятися від переговорів, побоюючись втратити підтримку США. Україна прагне зберегти військову та економічну підтримку США, тоді як Росія хоче уникнути нових санкцій і постачання Україні більш смертоносної зброї, наприклад, ракет ATACMS чи систем Patriot .

Останнім часом Трамп змінив свою позицію щодо війни, вимагаючи від Росії укласти мирну угоду до вересня 2025 року, інакше погрожуючи новими санкціями. Проте, як зазначає The New York Times, він поки що утримується від їх запровадження.

Результати попередніх зустрічей

Два попередні раунди переговорів у Стамбулі в травні та червні 2025 року принесли обмежені гуманітарні результати. У травні сторони здійснили найбільший обмін полоненими за час війни, звільнивши по 1000 військових з кожної сторони. У червні було домовлено про обмін тілами загиблих солдатів: Росія передала Україні понад 7000 тіл, тоді як Україна повернула близько 100 тіл російських військових. Також у червні сторони обмінялися списками умов для мирної угоди, які виявилися взаємовиключними. Проте, за оцінками аналітиків, оприлюднення цих умов стало дипломатичним прогресом, створивши основу для майбутніх переговорів.

Що обговорюватимуть?

Очікується, що переговори зосередяться на гуманітарних питаннях, які приносять політичні дивіденди з мінімальними витратами. Росія, за даними The New York Times, зацікавлена в продовженні обміну полоненими та тілами загиблих, що може змусити Україну оприлюднити офіційні дані про втрати, створюючи політичний тиск на Київ. Росія, яка зазнає більших втрат, але просувається на полі бою, має перевагу в зборі тіл загиблих з обох сторін.

Україна, зі свого боку, наполягає на поверненні українських дітей, примусово вивезених до Росії з окупованих територій. У червні Київ передав Москві список із 339 імен дітей, яких хоче повернути. За даними України, з початку війни було викрадено понад 19 500 дітей, що Міжнародний кримінальний суд у 2023 році визнав можливим злочином проти людяності, видавши ордери на арешт Путіна та інших російських посадовців (Kyiv Independent). Зеленський також наполягає на особистій зустрічі з Путіним, вважаючи, що лише переговори на найвищому рівні можуть привести до миру. Кремль відхилив цю пропозицію, наполягаючи на попередніх домовленостях на нижчому рівні.

Очікування та роль Умерова

Очікування щодо прориву на переговорах у середу залишаються низькими. Аналітики шукатимуть ознак прогресу в другорядних питаннях, таких як нові гуманітарні угоди. Особливу увагу привертає головний переговірник України Рустем Умеров, якого Зеленський нещодавно звільнив з посади міністра оборони, але залишив на чолі делегації в Стамбулі. Це, за оцінками аналітиків, може свідчити про його ефективність у дипломатії. У червні Умеров провів двогодинну приватну зустріч із головою російської делегації Володимиром Мединським перед офіційними переговорами, що, за даними російських ЗМІ, тривали довше, ніж офіційна частина.