Гарантії безпеки для України: ЄС готує план із миротворцями третьої країни

Європейський Союз активно обговорює гарантії безпеки для України після завершення війни, однією з пропозицій є введення миротворчих військ нейтральної третьої країни для патрулювання демілітаризованої зони.

Про це повідомляє Politico.

Зустріч у Копенгагені

Сьогодні, 28 серпня, міністри закордонних справ країн ЄС зібралися в Копенгагені з метою посилення тиску на Росію через санкції та підтримку України. Анонімний дипломат ЄС розповів Politico, що головна мета зустрічі — продемонструвати Москві безперспективність продовження війни. «Ми хочемо показати Росії, що її агресія не має сенсу», — зазначив він.

Ключовими темами обговорення є гарантії безпеки для України після війни, особливо на тлі повідомлень про готовність США надавати підтримку в розвідці та авіації, а також підготовка нового пакету санкцій проти Росії. У кулуарних бесідах, за даними джерела, домінуватимуть переговори про післявоєнні гарантії, які мають запобігти новому вторгненню Росії. Зокрема, розглядається ідея залучення миротворчих військ нейтральної третьої країни для патрулювання демілітаризованої зони.

Формат «коаліції бажаючих»

Гарантії безпеки офіційно обговорюються в рамках «коаліції бажаючих», до якої входять Україна, Велика Британія та інші партнери. Цей формат передбачає створення системи безпеки, подібної до статті 5 НАТО, але поза межами Альянсу. Союзники прагнуть розробити механізми, які забезпечать Україні захист від майбутньої агресії без прямої участі військ НАТО.

Контекст і підтримка союзників

18 серпня в Білому домі відбулася зустріч президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами, де гарантії безпеки стали центральною темою. Трамп підтвердив участь США в цих гарантіях, але наголосив, що основний тягар має лягти на європейських партнерів, і виключив відправлення американських військ до України.

Сьогодні вранці стало відомо, що Італія розглядає можливість направлення до України групи саперів для розмінування деокупованих територій і морської акваторії. Це рішення є частиною ширшої підтримки ЄС, який також розглядає конфіскацію $250 млрд заморожених російських активів для фінансування оборони України.

Виклики та перспективи

Переговори ускладнені позицією Росії, яка, за словами її речника Дмитра Пєскова, наполягає на «ретельній підготовці» і відкидає швидку зустріч між Путіним і Зеленським. Сам Зеленський 25 серпня заявив, що Росія не готова до реальних поступок, а її останні атаки, зокрема по житловому будинку в Києві 28 серпня, що забрали щонайменше 15 життів, свідчать про продовження агресії. Президент України закликав до жорсткіших санкцій і рішучих дій від партнерів, зокрема Китаю та Угорщини.