Донька покійного аграрія Леоніда Яковишина Вікторія Дронова: «Нам немає, що ділити». Чи справді це так?

Народження в родині мільйонера не гарантує того ж багатства.

Народження в родині мільйонера не гарантує того ж багатства. Світовий досвід показує, що багатії не завжди хочуть передавати спадщину дітям, аби батьківські матеріальні здобутки їх не поглинули та, у кінцевому підсумку, не були надбані дарма. Історія спадкових справ на прикладі кейсів з США, Європи, Китаю говорить про те, що заможні підприємці готові заповісти капітал благодійним фондам, науковим та освітнім закладам, а іноді – навіть домашнім тваринам, але ж ніяк кровним членам родини. Біл Гейтс, чистий капітал якого становить 137 мільярди доларів, планує залишити спадок благодійній організації – Фонду Білла та Мелінди Гейтс, який фінансує охорону здоровʼя та освітні проєкти по всьому світу. Уоррен Баффет зі статком у 93 мільярди доларів, також пообіцяв віддати 99% багатства на благодійність. Джекі Чан з капіталом у 400 мільйонів доларів планує віддати більшість своїх грошей на фінансування кампаній проти жорстокого поводження з тваринами, замість того, щоб передати сину. Іншим прикладом прояву неординарної спадкової волі є те, що пенсіонерка з Китаю залишила 2.8 млн доларів своїм котам та собакам і нічого не заповіла своїм дітям, адже ті під час хвороби не піклувались про неї.

Резонансну спадкову історію спостерігає і українське суспільство. Гендиректор аграрного підприємства ТОВ «Земля і Воля» Леонід Григорович Яковишин, який пішов з життя 26.07.2025 у лікарні, у 2024 році анулював заповіт, в якому майно та активи призначались би кровним родичам. Що стало причиною радикального розчарування Яковишиним своїми дітьми – питання досі залишається відкритим. Але після його смерті боротьба за багатомільйонну спадщину між потенційними спадкоємцями все одно розпочалась. Мова йде про кровних родичів Яковишина, яких покійний категорично спадкоємцями бачити не хотів та тими, кому, насправді, мав намір заповісти свій капітал. З однієї сторони на спадок претендує старша донька Яковишина та її чоловік Вікторія та Олексій Дронови, її рідна сестра Інна Лихенко та її син Максим Яковишин, які залучили до дерибану спадщини заступницю аграрія Чернякову Валентину. З іншої – названі сини Яковишина: підприємець Назим Баяджиєв, співак під псевдонімом Pivchunin, Корнутяк Микола та інші близькі покійному аграрію люди.

Корнутяк Микола

Баяджиєв Назим

Pivchunin

Чернякова Валентина Онисимівна

Дронови Вікторія та Олексій

Після оприлюднення низки журналістських розслідувань стосовно дерибану спадщини аграрія, донька Яковишина Вікторія Дронова через 5 місяців після його смерті в інтервʼю вирішила сповістити громадськість про любов до батька та водночас виставити свою нібито спадкову «легітимність» напоказ. Аби  продемонструвати свою «владу» та новоспечений «вплив» на батьківській бізнес ТОВ «Земля і Воля»,  місцем для спілкування з журналістом Дронова обрала саме кабінет та крісло Леоніда Григоровича. Дронова показово відтворила ту саму картину на інтервʼю, яка повністю ідентична тій, де Яковишин при житті у 2024 році давав інтервʼю Наталії Мосейчук – з кабінету та з пасажирського сидіння автомобіля.

Схоже на те, що цим пафосним жестом Вікторія Дронова хотіла показати свій безумовний та беззаперечний статус спадкоємиці іншим претендентам на спадщину, які не є кровними родичами Яковишина, але які ще мають час до 26 січня заявити про себе та розставити всі крапки. Відомо, що Вікторії Дроновій та іншим кровним членам родини Леонід Григорович Яковишин нічого заповідати не хотів. А її лицемірні висловлювання про шану та любов до батька нівелюються фактом занадто швидкого візиту до нотаріуса (через 3 дні після смерті Яковишина) з метою вступу у спадщину.

ЗМІ говорили, що Леонід Яковишин покладав великі надії на свого онука Максима, який аби вислужитись перед дідом навіть відмовився від батьківського прізвища Лихенко та взяв прізвище аграрія Яковишин. Але, вірогідно, і це не допомогло Максиму потрапити у заповіт. З джерел близьких до оточення Леоніда Яковишина стало відомо, що саме Максим став останньою краплею розчарування покійного: молодик перебував у Великій Британії, і на запрошення діда повернутись до України та всебічно включитись в роботу та управління ТОВ «Земля і Воля» відповів відмовою. Дійсно можна припустити, що так звані «названі сини» Назим Баяджиєв, співак під псевдонімом Pivchunin та особливо Корнутяк Микола, до якого Яковишин дуже прикипів за останній рік, складають найбільшу загрозу для подружжя Дронових в претензіях на спадщину.

Коментуючи свої стосунки з Максимом Яковишиним, Вікторія Дронова зазначила: «Що  касається Максима, бо і Максиму різне вуха вносили що ми його оставимо ні з чим, що ми там хочемо все забрати. Саме головне, що хто б що не казав Максиму, Максим або приїжджає, або дзвонить, і він своїй тьоті Вікторії все розказує». Скоріше за все, Дронова таким формулюванням «охрестила» незначущість фігури Максима Яковишина(Лихенко) у дерибані спадщина та дала зрозуміти всім, що Максим нічого «не вирішує», а є лише опосередкованим учасником спадкової справи.

Попри всі бравади з вуст Вікторії про щирі та теплі стосунки у родині,  багаторазово повідомлялось, що Леонід Яковишин називав її чоловіка Олексія Дронова «довб***бом». Навряд чи такі епітети могли би свідчити про повагу Яковишина до своїх членів родини. А відміна заповіту у 2024 році, в якому майно та активи призначались би саме подружжю Дронових, тільки зміцнює тезу про те, що Яковишин категорично нікого з членів родини своїми спадкоємцями не вважав.

У спробах обілити свого чоловіка лікаря Олексія Дронова та виправдати його непричетність до смерті батька в лікарні, про що ЗМІ багаторазово повідомляли, Вікторія Леонідівна жодного слова не промовила про прецедент з життя чоловіка, за яким послідувала кримінальна справа стосовно нього. Відтак, у 2019 році було відкрито кримінальне провадження № 12019100010001403 стосовно Олексій Дронова, за дії, які спричинили тяжкі наслідки для пацієнта. Справа перебуває у Голосіївському районному суді. Але гальмується завдяки звʼязками Дронова в прокуратурі, аби строк давності такої категорії справ сплинув. А це означає, що цілком ймовірно йому вдасться уникнути кримінальної відповідальності.

Нагадаємо, 1 грудня 2025 року Соломʼянське управління поліції ГУНП у Києві внесло до реєстру кримінальне провадження №12025100090003062 за частиною 1 статті 115 КК України – умисне вбивство за фактом смерті Леоніда Григоровича Яковишина. Припускають, що зять Дронов скориставшись тим, що нового заповіту станом на липень 2025 Яковишиним нотаріально не було засвідчено, аби попередити те, щоб всі родичі 1 черги спадкоємців не залишились у розбитого корита, завуалював ймовірне вбивство тестя плановою профілактикою: натиснув медичними препаратами на слабкі точки Леоніда Яковишина, чим навмисно викликав його смерть.

В інтервʼю з особливим цинізмом Вікторія Дронова хизується своїми здобутками у медицинській сфері: «моя докторська дисертація», «я доктор медичних наук», «ми не останні люди в медицині» «ми люди, які займаються тільки здоровʼям своїх пацієнтів». То постає питання, тоді що ви зараз робите у кріслі свого батька-підприємця і чому мовите про розвиток аграрної справи, якщо все життя присвячували лікарській справі? Фактично керівником аграрної імперії «Земля і Воля» є Чернякова Валентина Онисіміна, яка цю посаду отримала ще більш цинічним шляхом. Але Дронова ніяк не наголошує на тому, що, дійсно, Чернякова більше розуміється в аграрній сфері, а намагається акцентувати увагу на своїй значущій ролі спадкоємиці. І дійсно, там де варто було би подякувати Черняковій, яка намагається утримати функціонал підприємства, Дронова заявляє про плани щодо ТОВ у множині: «МИ стояти не будемо, МИ будемо розвиватись, у НАС є потужності».

Аби зміцнити свою позицію в очах штату працівників ТОВ «Земля і Воля» та підсвідомо налаштувати їх проти потенційних спадкоємців не з кола родини Яковишина, Дронова та Чернякова після смерті аграрія підвищили зарплати робітникам на 30%.

Коментуючи побудований Яковишиним мавзолей за 3 млн дол США, де його і поховали,  Дронова намагалась надати цьому «проєкту» сакраментального значення. «То усипальню він мав право собі зробити, при тому, що він же її будував дуже довго. Ну, дійсно, людина, яка дуже багато зробила для країни, для людей, в нього була така мета зробити, може, якась пам’ять навіть для інших людей, для сім’ї», – зазначила Дронова.

Примітно, що в інтервʼю Леоніда Яковишина для Наталії Мосейчук від 2024 року, проїжджаючи занедбане кладовище у м. Бобровиці, всіяне українськими флагами над могилами полеглих захисників, Яковишин зазначив: «Руки не дійшли привести кладовище в порядок». Якби Вікторія Дронова мала би щирість у своїх заявах, то неодмінно би акцент робила не на усипальниці, а на тому як довести до кінця благородні справи батька, якщо дійсно це благородство взагалі мало місце…

«А ми  на зустріч відкрили кримінальну справу», – заявляє Вікторія. Вірогідно, мова йде про кримінальне провадження стосовно одного із потенційних спадкоємців, якого на «шаховій дошці» по дерибану спадщини не передбачалось. Але Дронова ніяк не коментувала кримінальну справу щодо призначення 25 липня 2025 р. Чернякової Валентини Онисимівни на посаду в.о. гендиректора ТОВ «Земля і Воля» шляхом підробленого підпису ….Адже, як повідомляли ЗМІ, Яковишин 25.07 вже знаходився в лікарні, то ж яким чином він міг підписати протокол про призначення?

Дерибан того, до створення чого Дронова та її чоловік жодним чином не доклали рук, вона намагалася завуалювати так званим «рейдерством» з боку сторонніх осіб. Дійсно, все що потрапило до кадру – створено та збудовано Яковишиним. Але якщо «рейдерство» має місце, то чому немає відкритого листа та прізвищ?

Наостанок. Воля покійного була в тому, аби кровні родичи після його смерті не отримали його капітал. Ні майстерний обман, ні крокодилячі сльози на камеру, ні авторитетний фарс з батьківського крісла не допоможуть Дроновій та її пособникам суперечити волі Яковишина Леоніда Григоровича. Наближається дата закінчення строку вступу у спадщину, а це означає, що 26.01.2026 стане зрозумілим, хто дійсно мав місце в серці покійного аграрія, а хто, дуже поспішив обійняти шкіряне крісло.