Дві війни розривають Європу та США: Трамп може кинути Україну заради Ірану — POLITICO

Дві війни — в Ірані та Україні — дедалі сильніше розривають Європу та США, оскільки європейські лідери побоюються, що президент Дональд Трамп може відмовитися від підтримки Києва, щоб зосередитися на конфлікті на Близькому Сході.

Про це повідомляє POLITICO у статті «How two wars are pulling Europe and the US apart».

Головний страх Європи

Європейські лідери та дипломати (за словами чотирьох анонімних джерел POLITICO) серйозно стурбовані, що Трамп може «відповісти» на відмову союзників допомогти розблокувати Ормузьку протоку (через яку проходить 20% світової нафти, заблоковану Іраном) саме скороченням допомоги Україні. Це може включати припинення постачання ракет Patriot, повітряної оборони та інших критичних ресурсів, які вже виснажуються в Ірані (наприклад, еміратці «стріляють Patriot як цукерки»). Один дипломат ЄС зазначив:

«Це не може стати ситуацією «або-або», коли США мають пропускну здатність лише для одного конфлікту».

Президент Франції Емманюель Макрон на саміті ЄС у Брюсселі наголосив:

«Війна в Ірані не повинна відволікати нашу увагу від підтримки, яку ми надаємо Україні».

Позиція США та Трампа

Трамп неодноразово критикував союзників за пасивність щодо Ормузької протоки. У пості на Truth Social він написав:

«НАТО — це паперовий тигр! Вони скаржаться на високі ціни на нафту, які змушені платити, але не хочуть допомогти відкрити Ормузьку протоку… БОЯГУЗИ», і додав: «[W]e will remember».

Він відкинув російську пропозицію (розкриту POLITICO 20 березня) припинити обмін розвідданими з Іраном в обмін на припинення допомоги Україні. Водночас Трамп продовжує переговори з Києвом через емісарів Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера (зустрічі 21–22 березня описані Кушнером як «конструктивні»).

Європейські кроки для збереження зв’язків

Щоб уникнути розриву, Європа пропонує обмежену підтримку США в Ірані:

Макрон двічі телефонував Трампу перед самітом, запевнивши, що Франція допоможе розблокувати протоку після «гарячої фази» та направить військово-морський загін.
Прем’єр Британії Кір Стармер дозволив використовувати британські бази для ударів по іранських об’єктах (раніше — лише для оборони) та організував спільну заяву семи країн (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Канада, Японія) про готовність забезпечити безпечний прохід.
Генсек НАТО Марк Рютте назвав знищення іранських військових потужностей США та Ізраїлем «дуже важливим» для європейської безпеки.

Проте лідери, як Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, підкреслюють: Європа не вв’язуватиметься безпосередньо у війну.

Наслідки та оцінки

Фінський президент Александер Стубб у інтерв’ю Daily Telegraph (22 березня) сказав:

«Зараз виникає тріщина між Європою та США, і як завзятий проамериканський трансатлантист я це шкодую».

Президент України Володимир Зеленський у інтерв’ю BBC (20 березня) висловив «дуже погане відчуття» щодо впливу війни в Ірані на Україну, зазначивши, що переговори про мир з Росією відкладено («ситуаційна пауза»). Один дипломат ЄС охарактеризував зусилля як «управління людиною» (Трампом), аби зберегти підтримку Києва.

108
23.03.2026 10:24