За Трампа Росія втрачає вплив швидше, ніж будь-коли з 1991 року – Newsweek

Українські удари по логістиці та нафтопереробці Росії, а також активна дипломатія Вашингтона на Кавказі й у Центральній Азії призводять до найбільшого з 1991 року ослаблення російського впливу в колишньому радянському просторі.

Таку оцінку висловив Джозеф Епштейн, директор Turan Research Center і старший науковий співробітник Yorktown Institute, у колонці, опублікованій у Newsweek.

За словами автора, лише за останні тижні українські дрони знищили вісім логістичних хабів російського маркетплейсу Wildberries під Москвою, Санкт-Петербургом, у Краснодарі та окупованому Сімферополі. Це понад десята частина складських потужностей компанії. Відновлення обійдеться приблизно в 460 мільйонів доларів, а вартість згорілого товару, що належав переважно дрібним російським продавцям, може сягати мільярдів. Паралельно удари вивели з ладу близько чверті російських нафтопереробних потужностей, що вже призвело до нормування пального в понад половині регіонів країни.

Порівняння з попередніми адміністраціями США

Епштейн стверджує, що жоден сучасний американський президент до Трампа не зміг зупинити територіальні здобутки Росії.

За Джорджа Буша-молодшого Москва відкусила частину Грузії.
За Барака Обами — анексувала Крим і розпалила війну на Донбасі.
За Джо Байдена — розпочала повномасштабне вторгнення.
За Дональда Трампа, пише автор, Путін «не здобув жодної країни, області чи порту».

На початку другого терміну, зазначає Епштейн, адміністрація Трампа під впливом ізоляціоністів навколо віцепрезидента Дж. Д. Венса схилялася до переговорів на умовах Кремля. Однак після кількох провальних зустрічей, зокрема першої розмови з президентом Зеленським в Овальному кабінеті, курс було змінено.

Два стовпи нової політики

Автор виділяє два ключові елементи стратегії:

Повна свобода рук для України. Європа фінансує, Вашингтон постачає зброю, а Київ самостійно визначає цілі для далекобійних ударів.
Активна робота США на пострадянському просторі, поки Росія зайнята війною в Україні.

На Південному Кавказі Трамп виступив посередником у мирній угоді між Вірменією та Азербайджаном. Транзитний коридор через південь Вірменії вже носить його ім’я. Незважаючи на безпрецедентний тиск Москви, прем’єр-міністр Нікол Пашинян переміг на червневих виборах. У Центральній Азії Трамп прийняв у Вашингтоні лідерів усіх п’яти країн. Казахстан і компанія Cove Capital підписали угоду на 1,1 мільярда доларів про видобуток вольфраму, а також домовленості на загальну суму 17 мільярдів доларів. Узбекистан пообіцяв інвестувати 100 мільярдів доларів у США протягом десяти років. Обидві країни увійшли до Board of Peace.

Окремо Епштейн наводить епізод минулого тижня: президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у прямому ефірі в Омську, сидячи поруч із Володимиром Путіним, публічно заявив, що війна має закінчитися. «Це сором. Гинуть молоді люди», — сказав він.

Висновок автора

На думку Епштейна, Росія сьогодні слабша, ніж будь-коли з 1991 року, і її сусіди вже роблять ставку на те, що так і залишиться. Відповідальність за цю слабкість автор покладає насамперед на самого Путіна — через рішення про повномасштабне вторгнення та багаторічну клептократію. Роль американського президента, підкреслює він, полягала в тому, щоб не «пом’якшувати» цю саморуйнацію, а використати відкрите вікно можливостей.

0
05.08.2026 12:20