Ткаченко на посаді начальника КМВА: узурпація влади, корупційні зв’язки та політична змова
Читать новость на украинском языке
У Києві спалахнув гучний скандал, пов'язаний із призначенням на посаду керівника Київської міської військової адміністрації (КМВА) Тимура Фіруддіновича Ткаченка.
Це рішення викликало занепокоєння серед політиків, правозахисників і громадськості. Вперше з часу введення воєнного стану обговорення торкнулося не лише правомірності такого призначення, але й загрози зловживань і узурпації влади.
Юридичні порушення: чи відповідає призначення законодавству?
Закон України «Про правовий режим воєнного стану» чітко регламентує умови створення військових адміністрацій. Це можливо лише за ситуації, коли органи місцевого самоврядування не здатні виконувати свої функції. У випадку Києва місцева влада під керівництвом Віталія Кличка продовжує працювати, що ставить під сумнів правомірність указу Президента. Дії Тимура Ткаченка потенційно порушують Конституцію України, яка гарантує автономію місцевого самоврядування.
Експерти звертають увагу, що призначення Ткаченка на цю посаду є не стільки управлінським, скільки політичним рішенням. Його головними завданнями називають створення перешкод для чинного мера Києва, збір коштів для майбутніх виборчих кампаній провладних кандидатів і забезпечення перемоги потрібних людей.
Юристи вбачають у діях порушення статей 364 (зловживання владою), 365 (перевищення службових повноважень), 109 (спроба повалення конституційного ладу) та 210 ККУ (нецільове використання бюджетних коштів). Зокрема, ст. 22 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє використання цього правового режиму для захоплення влади.
Ткаченко – свояк Кривоноса. Родинні зв’язки з НАБУ: загроза незалежності антикорупційних органів
Ткаченко має серйозний «запас міцності» у вигляді своїх родинних зв’язків із директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семеном Кривоносом. Дружина Ткаченка, Ганна Ткаченко (дівоче прізвище — Польшинська), є рідною сестрою дружини Кривоноса, Галини Польшинської. Про це написав журналіст – розслідувач Володимир Бондаренко у Facebook Цей зв’язок викликає серйозні побоювання щодо незалежності антикорупційного органу, адже НАБУ відіграє ключову роль у боротьбі з корупцією в Україні.
Такий «сімейний альянс» створює небезпечний прецедент. В майбутньому Кривонос, замість об’єктивного розслідування, може стати інструментом для захисту Ткаченка від будь-яких кримінальних справ. Подібний конфлікт інтересів дискредитує ідею незалежного правосуддя, послаблює довіру до державних інституцій і ризикує зробити НАБУ політичним інструментом. Уявіть ситуацію, коли будь-які дії Ткаченка, що потенційно порушують закон, навіть не потраплять у поле зору антикорупційних органів. Родинні зв’язки можуть призвести до системної безкарності, коли корупція процвітатиме, а реальних розслідувань не буде. Це не лише руйнує принцип верховенства права, але й завдає нищівного удару по міжнародному іміджу України як країни, що бореться з корупцією.
Зв’язки з кримінальним світом: історія Самоткала
Ситуація стає ще тривожнішою, якщо врахувати, що теща Ткаченка та Кривоноса, Олена Польшинська, а також їхні дружини мають бізнес-зв’язки з Едуардом Самоткалом — впливовою фігурою у кримінальному середовищі. Самоткала пов’язують із злочинною організацією «Двадцятівські», яка діяла в Кривому Розі та мала вплив у різних регіонах країни.
Самоткал контролює низку бізнесів, включно з компаніями в Чехії та Україні, пов’язаними із розкраданням державних активів і махінаціями у сфері нерухомості. Зокрема, він був співвласником компаній, які привласнили пансіонат «Криворізький Гірник» у Симеїзі, готель у Карлових Варах та інші активи. Більше того, Самоткала підозрюють у причетності до схем із розкрадання коштів на Южно-Українській АЕС, через що він перебуває у розшуку НАБУ.
Його зв’язки із дружиною Кривоноса і Ткаченка підкреслюють масштаб загрози: корупційна мережа охоплює державні органи, політику та кримінальні угруповання.
Залежність від Олексія Кулеби: політичний контроль і тіньова ієрархія
До свого призначення Ткаченко працював заступником міністра розвитку громад і територій в команді Олексія Кулеби. Сам Кулеба відомий як близький соратник Андрія Єрмака, що автоматично прив’язує Ткаченка до вузького кола людей, які мають безпосередній доступ до важелів влади. Группа Єрмака має доволі обмежене коло осіб, тому Ткаченка одночасно призначили членом Наглядової ради «Укрпошти».
Також він є політичним перебіжчиком, адже раніше входив до команди Віталія Кличка, а нині включений до списку кандидатів у депутати Київради від партії «УДАР», що, за словами джерел, раніше використовувалося Офісом у спробі протиснення його до Київради.
Зазначене вище підкреслює тіньову ієрархію в ухваленні ключових рішень у Києві. Ткаченко — не незалежний управлінець, а людина, чия роль полягає у виконанні політичних завдань. Його призначення може бути інструментом для централізації влади, що суперечить інтересам місцевого самоврядування та демократичним принципам.
Одним із перших рішень Ткаченка після призначення стало введення обов’язкового збору 1 гривні з кожної посилки «Укрпошти». Ці кошти спрямовуються на рахунок благодійного фонду, пов’язаного з радником Офісу Президента. Це рішення викликало обурення депутатів, зокрема Ніни Южаніної, яка назвала його прихованим «податком на громадян».
Відсутність військового досвіду: політичний призначенець у воєнний час
Замголовред «Главкома» журналіст Наталія Антонюк у себе у Facebook звернула увагу на відсутності у Ткаченка військового досвіду:
«Дуже насичена біографія у Ткаченка. Стрімкий кар’єрний зріст. До речі, дотичний до історії з переділом МАФів у Києві.
Тимур Ткаченко не військовий, а очолить КМВА. Основні завдання військової адміністрації: готувати місто до оборони, забезпечувати громадський порядок та безпеку цивільного населення, здійснювати контроль правового режиму воєнного стану та забезпечувати життєдіяльність міста».
Ткаченко, не маючи досвіду в обороні чи безпеці, тепер відповідає за підготовку міста до оборони, забезпечення правопорядку та контроль за правовим режимом воєнного стану. Це викликає обурення, адже у критичний для країни час керівництво передають людині без необхідних компетенцій, але з вигідними зв’язками.
Підрив демократичних процесів: політична змова та узурпація влади
Призначення Ткаченка ігнорує базові принципи демократичного управління. Його залежність від Кулеби, тісні зв’язки з Кривоносом, кримінальним світом і очевидна політична лояльність до Єрмака свідчать про централізацію влади в руках вузького кола людей. Це не лише послаблює довіру до державних інституцій, але й створює передумови для зростання політичної корупції.
Правозахисні організації та політологи попереджають: такі дії можуть підірвати основи демократичного ладу в Україні, а безкарність і тіньова політика приведуть до загострення внутрішніх конфліктів. Україні потрібні прозорість, незалежність антикорупційних органів і дотримання принципу верховенства права, інакше країна ризикує стати заручником інтересів вузького кола політичної еліти.
- 565
- 06.01.2025 11:23