Саміт у Кіпрі: лідери ЄС погодились розпочати переговори про вступ України – Bloomberg

Зеленський відкинув «асоційоване членство» і наполягає на повноправному вступі. Угорщина більше не блокує процес після поразки Орбана на виборах.

На саміті ЄС у Кіпрі лідери держав-членів погодились, що попередні умови для початку першого етапу переговорів про вступ України до Євросоюзу виконані. Перші переговори можуть розпочатися вже найближчими тижнями та місяцями, повідомляє Bloomberg з посиланням на анонімного представника ЄС.

Втім, конкретної дати членства України досі немає — і навряд чи вона з’явиться найближчим часом. Для порівняння: Хорватія, остання країна, що вступила до ЄС, проходила цей процес близько десяти років.

Зеленський: «Україна не потребує символічного членства»

Президент України Володимир Зеленський прибув до Кіпру з чіткою позицією — і від неї не відступав.

«Україна не потребує символічного членства в ЄС. Україна захищає себе — і, поза сумнівом, захищає Європу також».

Зеленський відкинув пропозицію про «асоційоване членство» — прискорений, але з обмеженими правами варіант інтеграції, який просували Франція та Німеччина. За цим планом Україна поступово інтегрувалась би в програми ЄС і брала участь у засіданнях блоку — але без права голосу.

Київ наполягає на повноправному членстві і хоче твердих зобов’язань. Зеленський також домагається pledged вступу України до ЄС вже у 2027 році — як частини можливої мирної угоди з Росією.

Орбан пішов — процес отримав шанс

Ключовим тлом саміту стала зміна влади в Угорщині. Прем’єр Віктор Орбан, який роками блокував і процес вступу України, і €90-мільярдний кредит ЄС для Києва, програв вибори Петеру Мадяру. Новий прем’єр має скласти присягу на початку травня.

Саме після зняття угорського вето на кредит і погодження нового пакету санкцій проти Росії розпочалося нинішнє «вікно можливостей» для переговорного процесу щодо вступу.

Ентузіазм є — але не у всіх

Попри загальний позитивний сигнал, багато держав-членів не готові прискорювати процес. Занепокоєння стосуються насамперед впливу вступу України на бюджет ЄС, а також на сільськогосподарський та транспортний сектори.

Президент Литви Гітанас Науседа наголосив на необхідності «заснованого на заслугах» підходу і назвав 2030 рік «цільовою датою» для України.

Прем’єр Бельгії Барт Де Вевер висловився за «цибулинну модель» розширення — багаторівневу інтеграцію для різних країн-кандидатів.

Найтвердіші гарантії дали балтійські держави. Прем’єр Естонії Крістен Міхал заявив без обиняків: