«Найпотужніша армія світу» вичерпала запас ракет за кілька тижнів: США виявилися не готовими до сучасної війни – NYT

Сполучені Штати витрачають на оборону більше, ніж наступні десять країн світу разом узяті. Бюджет Пентагону на наступний фінансовий рік сягає $1,45 трильйона — рекордна сума навіть за американськими мірками.

І цього, як виявилося, досі недостатньо.

Після кількох тижнів війни з Іраном США зіткнулися з проблемою, яку військові аналітики називають «виробничою ямою»: високоточні ракети та перехоплювачі, які вважаються ключовими для потенційного конфлікту з Китаєм, Росією чи Північною Кореєю, закінчуються швидше, ніж їх встигають виробляти.

Як повідомляє The New York Times з посиланням на документи Пентагону та інтерв’ю з посадовцями, війна з Іраном уже коштувала $25 млрд — і це лише початок. Але справжня проблема не в грошах. Вона в тому, що американські оборонні потужності не встигають за темпами виснаження арсеналів.

Трильйон, який нічого не гарантує

Міністр оборони Піт Гегсет особисто агітує в Конгресі за рекордний бюджет у $1,45 трлн. Це на 44% більше, ніж торік, і не враховує додаткових витрат на іранську кампанію.

«Бюджет гарантує, що США продовжать підтримувати найпотужнішу та найбоєздатнішу армію у світі», — заявив Гегсет на слуханнях у Комітеті збройних сил Палати представників.

Але цифри свідчать про інше.

Американські військові забагато років жили в умовах, коли головними супротивниками були повстанські угруповання без авіації, ППО та ракетних арсеналів. Війни в Іраку та Афганістані не вимагали масового виробництва високоточних боєприпасів у промислових масштабах. Тепер — вимагають.

«Ми ніколи не накопичували запаси боєприпасів до рівня, необхідного для воєнних планів, особливо якщо ви думаєте про можливість вести велику війну», — заявив NYT Тодд Гаррісон, експерт з оборонних бюджетів Американського інституту підприємництва.

Його оцінка є безжальною: «Якщо ми вичерпуємо запаси після кількох тижнів боїв з Іраном, ми ніде не готові до Росії та Китаю».

Звідки взялася діра

До іранської кризи американські арсенали вже були виснажені. Причина — війна в Україні, куди США поставили сотні тисяч снарядів, ракет і систем ППО. А також операція «Опівнічний молот» — торішнє бомбардування іранських ядерних об’єктів, яке витратило значну частину стратегічних запасів високоточних боєприпасів.

Тепер Пентагон робить те, що називається «канібалізацією»: забирає зброю, призначену союзникам, і перекидає її на власні потреби.

Минулого понеділка Гегсет особисто повідомив Естонію — країну, що межує з Росією та є однією з найбільш уразливих членів НАТО, — про призупинення постачання шести установок HIMARS. Естонські чиновники підтвердили: затримка триватиме щонайменше кілька місяців і спричинена війною з Іраном.

Аналогічні повідомлення отримали «кілька інших європейських та азійських країн», повідомили NYT американські та європейські посадовці.

Політичний параліч замість зброї

Парадокс ситуації в тому, що навіть коли адміністрація Трампа усвідомила проблему, вона не може її вирішити — через політичний конфлікт у самому Вашингтоні.

На слуханнях у Конгресі Гегсет назвав найбільшим «ворогом» не Іран, не Китай і не Росію, а американських законодавців.

«Найбільший виклик, найбільший супротивник, з яким ми стикаємося на цьому етапі, — це безвідповідальні, безпорадні й поразницькі слова конгресменів-демократів і деяких республіканців», — заявив він.

Настільки войовнича риторика тривала майже шість годин. Голові комітету, республіканцю Майку Роджерсу, довелося м’яко осадити главу Пентагону: «Свідок має визнавати, що це їхній час».

Але найкраще ситуацію підсумував інший республіканець — Остін Скотт із Джорджії:

«Потрібно 218 голосів, щоб провести щось через Палату представників. Ми втратимо частину голосів республіканців, і нам знадобляться голоси демократів, щоб зробити те, що ми маємо зробити для фінансування Міністерства оборони».

Іншими словами: той самий Конгрес, якого Гегсет публічно принижує, має проголосувати за його бюджет.

Виробники не поспішають

Адміністрація Трампа місяцями святкувала попередні угоди з оборонними підрядниками. Lockheed Martin, за цими домовленостями, має збільшити виробництво перехоплювачів PAC-3 Patriot із 600 до 2000 на рік. А THAAD — у чотири рази, з 96 до 400.

Звучить переконливо. Але є нюанс.

Підрядники не почнуть розширювати виробництво, поки не побачать реальних грошей. А грошей немає, поки Конгрес не проголосує. А Конгрес не голосує, поки адміністрація не запропонує чіткий план.

У підсумку, за даними NYT, Lockheed Martin офіційно заявив на останній звітній конференції: компанія чекатиме на гарантоване фінансування, перш ніж рухатися далі.

Розширення виробництва, про яке Трамп писав у Truth Social як про майже звершений факт («Exquisite Class Weaponry» — 6 березня), насправді не почнеться ще кілька років.

Що це означає для світу

Джеррі Макгінн, експерт з оборонної промисловості Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), пояснив NYT наслідки простою американських виробничих потужностей:

«Ми провели багато воєнних ігор щодо Тайваньської протоки. І в усіх цих іграх ми вичерпуємо ключові боєприпаси за кілька тижнів».

Це означає, що союзники США — від Естонії до Тайваню — не можуть покладатися на американські поставки в разі великого конфлікту. Принаймні в найближчі кілька років.

А супротивники — Росія, Китай, Північна Корея — отримують те, чого не можна купити за жодні гроші: час.