Німеччина відповість на атаку в Лейпцигу новими дронами, ракетами Iris-T і розвідданими для України

Берлін планує передати Україні тисячі ударних безпілотників і додаткові ракети до систем Iris-T, а також поглибити співпрацю розвідувальних служб. Ці кроки розглядають як частину відповіді на гібридну атаку, за яку Німеччина офіційно звинуватила Росію.

Про це повідомляє Der Spiegel з посиланням на урядові джерела.

1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт і міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль заявили, що Росія несе відповідальність за спробу атаки з використанням дрона з вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле 4 серпня. Дрон виявили біля українського вантажного літака Ан-124, який використовується для перевезення військових вантажів. Детонатор не спрацював.

«У сукупності поліцейські розслідування, характер дій і дані розвідки доводять російську відповідальність за спробу атаки», — заявив Добріндт. Він наголосив, що Німеччина «щодня є мішенню гібридної війни».

Що саме планують передати Україні

За даними видання t-online та інших німецьких медіа, які посилаються на джерела в уряді, у вересні Україна має отримати:

тисячі ударних безпілотників;
додаткові ракети для систем протиповітряної оборони Iris-T.

Крім того, Берлін має намір поглибити обмін розвідувальними даними з Києвом. За словами анонімних джерел, німецька сторона розглядає можливість надавати допомогу в ідентифікації цілей для ударів у відповідь, зокрема на території Росії. Офіційних підтверджень цього рівня деталізації поки немає.

Український президент Володимир Зеленський після розмови з канцлером Фрідріхом Мерцем 2 вересня повідомив, що сторони фіналізують «дронову угоду» про спільну розробку безпілотників, ракет і програмного забезпечення. Він також анонсував нові пакети ППО від Німеччини вже цього місяця.

Розширення повноважень спецслужб

Паралельно уряд Мерца просуває масштабну реформу розвідувальних служб. У серпні кабінет міністрів схвалив законопроєкт, який має надати Федеральній розвідувальній службі (BND) і Федеральному відомству з охорони конституції (BfV) ширші «активні» повноваження.

Згідно з проєктом (понад 700 сторінок), спецслужби зможуть:

проводити кібероперації проти інфраструктури противника, зокрема отримувати доступ до комп’ютерів і серверів, копіювати або видаляти дані;
втручатися в ланцюги постачання — наприклад, підміняти компоненти в поставках, призначених для ворожих держав;
вживати заходів з нейтралізації загроз, пов’язаних із дронами та диверсіями.

Закон ще має пройти Бундестаг. Офіційні особи пояснюють реформу зростанням гібридних загроз, насамперед з боку Росії.

Політичний і санкційний тиск

У відповідь на інцидент у Лейпцигу Німеччина вже оголосила:

закриття генерального консульства Росії в Бонні (з 18 вересня);
розірвання угоди щодо «Русского дома» в Берліні;
посилення контролю за в’їздом громадян РФ;
збільшення тиску на російський «тіньовий флот»;
ініціативу щодо нових санкцій ЄС проти осіб, причетних до гібридних атак.

Канцлер Фрідріх Мерц раніше заявив, що винні в гібридних атаках «заплатять ціну». Російська сторона звинувачення відкидає і називає їх «абсурдними».

Експерти та політики в Берліні розглядають посилення допомоги Україні як один із найбільш ефективних інструментів стримування Росії, оскільки Москва, за оцінками німецької влади, не має стратегічної відповіді на успіхи ЗСУ, досягнуті зокрема завдяки західній зброї.

Рішення щодо конкретних обсягів нової військової допомоги та деталей розвідувальної співпраці очікуються найближчими тижнями.