https://vlasti.net Украины: выборы, политика, экономика http://vlasti.net/image/rss_logo.gif http://vlasti.net https://vlasti.net/news/367981 Українські далекобійні удари дронами завдають відчутної шкоди стратегічним секторам російської економіки. Київ цілеспрямовано б’є по нафтопереробних заводах, портових терміналах і логістичних хабах, щоб послабити Росію економічно. Никита Скуратов Економіка Mon, 07 Sep 2026 13:14:55 +0300 Про це йдеться в матеріалі The Wall Street Journal від 7 вересня 2026 року. Президент Росії Володимир Путін заявляє, що удари не змінять військових цілей Москви. Водночас російська сторона відповідає власними атаками. Ефект українських ударів уже відчувають звичайні росіяни, а економіка, яка раніше пережила воєнний бум, сповільнюється. Енергетика: дефіцит пального і падіння переробки Найбільш відчутним став удар по нафтопереробній галузі. У серпні російські НПЗ переробили 3,8 млн барелів нафти на добу — різке падіння порівняно з 5 млн барелів у серпні минулого року (дані Energy Aspects). Це спричинило дефіцит пального та введення обмежень у багатьох регіонах. Одним із найпопулярніших додатків у Росії став сервіс, який допомагає водіям знаходити заправки з наявним пальним. Росія навіть почала імпортувати бензин з Індії — парадокс для одного з найбільших світових виробників нафти. Влада послабила стандарти якості пального і заборонила експорт дизеля. За офіційною статистикою, ціни на бензин зросли на 19% від початку року. Це ускладнює боротьбу Центрального банку з інфляцією, яка тримається на рівні близько 6% при цілі 4%. Електронна комерція: удари по складах Wildberries і Ozon З липня Україна завдала понад 30 ударів по логістичних хабах двох найбільших російських маркетплейсів — Wildberries і Ozon. Пожежі знищили склади, через що постраждали тисячі продавців. За оцінками московської дослідницької компанії Data Insight, збитки інфраструктури та товарів перевищили $10 млрд. Утрачені продажі протягом наступних 12 місяців оцінюють щонайменше в $12 млрд. Путін публічно визнав загальні втрати від ударів по економічній інфраструктурі на рівні 1% ВВП Росії (близько $25 млрд), назвавши їх «некритичними». Банківський сектор Удари по e-commerce посилили ризики для банків, зокрема державного ВТБ, який є великим кредитором Wildberries і його продавців. За оцінками аналітиків, Wildberries винен банку $6–7 млрд. Акції ВТБ з початку року впали більш ніж на 25% і в серпні досягли історичного мінімуму. Росіяни також почали більше знімати готівку. У другому кварталі населення вилучило з банків більше коштів, ніж поклало — розворот попередньої тенденції. Центральний банк пов’язав це з перебоями в інтернет-платежах через відключення мобільного інтернету під час загрози дронів. Сільське господарство: блокування експорту зерна З липня серія ударів по експортних терміналах і суднах у Чорному та Азовському морях фактично перекрила головний коридор вивезення російської пшениці, ячменю та інших культур. У серпні експорт пшениці з Росії впав більш ніж на 50% порівняно з серпнем минулого року і став найнижчим з 2010 року (дані SovEcon). Це створило надлишок зерна всередині країни, обвалило закупівельні ціни для фермерів і змусило губернатора Ростовської області оголосити надзвичайний стан. Експерти прогнозують хвилю банкрутств сільськогосподарських підприємств. Авіація: сотні закриттів аеропортів У серпні російські аеропорти закривали 993 рази — майже вп’ятеро більше, ніж пів року тому (дані Osprey Flight Solutions). Рейси масово затримують і скасовують через появу дронів. Президент України Володимир Зеленський попередив, що через активність дронів російський повітряний простір «фактично закриватиметься», що створює додаткові ризики для авіакомпаній і страховиків, які ще обслуговують рейси до Росії. https://vlasti.net/news/367979 Китайська державна компанія таємно постачала Росії матеріали для виробництва сотень дронів-камікадзе. Никита Скуратов Політика Mon, 07 Sep 2026 10:39:06 +0300 Про це йдеться в розслідуванні The Telegraph, проведеному спільно з Politico на основі внутрішніх російських документів. Що саме поставили Державна корпорація Jilin Chemical Fiber Group відправила до Росії 46 тонн хімічних компонентів для виробництва вуглецевого волокна (PAN-precursor). Вантаж надійшов до компанії Alabuga-Volokno — дочірнього підприємства російського державного концерну «Росатом» (підрозділ Umatex). Alabuga-Volokno розташована в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані. Саме там виробляють ключові композитні елементи для далекобійних дронів-камікадзе «Герань» (російська версія іранських Shahed), які Росія масово застосовує проти України. Документи показують, що відправлення маскували під цивільний експорт синтетичних волокон (нейлон, поліестер). Правильний митний код мав би ідентифікувати вантаж як товар подвійного призначення. Зв’язок з ударами по Україні Компанія, яка отримала китайські компоненти, виробляє критично важливі частини корпусів дронів. Саме такі дрони Росія використовувала, зокрема, під час удару по торговому центру в центральній Україні в серпні, коли загинули щонайменше 16 людей. За оцінкою експерта з Інституту науки і міжнародної безпеки Девіда Олбрайта, поставленого обсягу PAN-precursor вистачило б для виготовлення вуглецевого волокна приблизно на 1300 дронів-камікадзе. Без цього матеріалу неможливо будувати міцні та легкі корпуси, крила, паливні баки та інші елементи. Документи та їхня перевірка Внутрішні російські документи зібрав київський аналітичний центр Ukrainian Security and Cooperation Centre (USCC) і передав урядам Великої Британії та США. Їхню автентичність підтвердили як українські, так і американські офіційні особи (на умовах анонімності). Документи також вивчав спеціальний комітет Палати представників США з питань Китаю і визнав їх легітимними. Це перші прямі докази того, що китайська державна компанія безпосередньо експортувала критичні компоненти для виробництва дронів до підсанкційного російського підприємства. Реакції сторін У «Росатомі» заявили, що компанія та її підприємства діють у повній відповідності із законодавством, а будь-які твердження про порушення є хибними. Jilin Chemical Fiber Group на запити не відповіла. Посольство Китаю у Вашингтоні назвало звинувачення «наклепом» і наголосило, що Пекін ніколи не постачав летальну зброю учасникам конфлікту і суворо контролює товари подвійного призначення. Експерти, зокрема колишні американські розвідники та фахівці із санкцій, вважають, що такі поставки не могли залишитися поза увагою китайської влади. На їхню думку, масштаб і характер поставок свідчать або про свідоме потурання, або про активне сприяння. Ширший контекст Розслідування з’явилося на тлі візиту спецпредставників Трампа до Москви та Києва, а також перед запланованою зустріччю Дональда Трампа з головою КНР Сі Цзіньпіном. Вашингтон уже неодноразово звинувачував Пекін у постачанні товарів подвійного призначення для російського військово-промислового комплексу. Експерти зазначають, що нові докази можуть посилити тиск на адміністрацію Трампа з вимогою запровадити санкції проти китайських постачальників. https://vlasti.net/news/367977 Президент США Дональд Трамп після доповіді своїх спецпредставників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера спочатку планує зателефонувати президенту Росії Володимиру Путіну, а вже після цього — президенту України Володимиру Зеленському. Никита Скуратов Політика Mon, 07 Sep 2026 09:26:24 +0300 Про це 6 вересня повідомив The Kyiv Independent з посиланням на американського чиновника. Дзвінки очікуються 7 вересня. Порядок дзвінків За словами джерела видання, Трамп спочатку вислухає доповідь Віткоффа і Кушнера про результати їхніх зустрічей у Москві та Києві. Лише після цього він проведе телефонну розмову з Путіним, а згодом — із Зеленським. Така послідовність означає, що першим лідером, з яким Трамп обговорить підсумки візиту американських представників, стане російський президент. Контекст візиту 5 вересня Віткофф і Кушнер провели понад три години переговорів із Путіним у Москві. Днем пізніше, 6 вересня, вони вперше прибули до Києва, де зустрілися із Зеленським, а також із європейськими представниками. Українську делегацію на переговорах представляли керівник Офісу президента Кирило Буданов, його перший заступник Сергій Кислиця, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров. Після зустрічі в Києві Зеленський заявив, що очікує продовження війни взимку і розраховує на підтримку США, зокрема в питаннях ППО та енергетики. Прориву в переговорах досягнуто не було. Що кажуть сторони Білий дім раніше повідомляв, що під час розмов у Москві обговорювали «змістовні плани щодо наступних кроків», які мають бути оголошені протягом найближчих тижнів. Кушнер у Києві заявив про бажання повернутися до тристороннього формату переговорів (США — Україна — Росія). Офіційних підтверджень з боку Білого дому, Кремля чи Офісу президента України щодо точного порядку майбутніх телефонних розмов Трампа на момент публікації не надходило. Інформація базується на словах американського чиновника, який спілкувався з The Kyiv Independent. https://vlasti.net/news/367975 Президент України Володимир Зеленський після переговорів зі спеціальними посланцями Дональда Трампа Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером заявив, що дипломатичний процес для завершення війни відновлено. Никита Скуратов Політика Mon, 07 Sep 2026 08:09:11 +0300 За його словами, будь-які формати перемовин кращі за їх повну відсутність. «Гірше, коли немає ніяких форматів» Зеленський подякував американським представникам за візит і підкреслив їхню роль у відновленні діалогу. «Нам можуть подобатися ті чи інші формати перемовин, але тим не менш гірше, коли немає ніяких форматів перемовин. Я хочу тут підкреслити роль Стіва і Джареда, що вони відновили сьогодні процес перемовин. Дякую за приїзд. І ми вдячні Президенту США, що ви у нас сьогодні в Києві», — заявив він. Після зустрічі американської команди з Путіним у Москві в Києві обговорили всі можливості відновлення переговорів. Територіальне питання і гарантії Президент наголосив, що територіальне питання залишається актуальним і може вирішуватися лише на рівні лідерів держав. Водночас сторони говорили про ширший пакет: гарантії безпеки, економічні гарантії для відновлення України, «План процвітання» та ресурс для сильної армії, яку Зеленський назвав головною гарантією безпеки. «Ми всі хочемо закінчити війну якомога швидше. Ми говоримо про План процвітання, ми говоримо не тільки про безпекові гарантії, а й про економічні гарантії для України відновитися, відбудуватися», — сказав президент. Окрему увагу приділили підготовці до зими. Україна розраховує на посилення протиповітряної оборони, підтримку енергетики та серйозні обсяги американського LNG. Європа теж за столом До переговорів у Києві долучилися дипломатичний радник президента Франції Емманюель Бонн, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл і радник канцлера Німеччини Гюнтер Зауттер. З ними відбувся окремий раунд переговорів. Зеленський повідомив, що сторони домовилися найближчим часом провести зустріч України, Європи та Америки. «Не знаю, де буде зустріч: в Європі, в США, а може, знову — Стів, я так зрозумів, йому сподобався наш потяг, то, може, знову в Україні. Ми відкриті в будь-якому випадку», — зауважив він. Що сказали Віткофф і Кушнер Стівен Віткофф заявив, що для президента Трампа дуже важливо відновити переговори для завершення війни. «Ви дуже стійкі, і це очевидно. І особливо сміливі. Ми захоплюємося вами», — сказав він, дякуючи за гостинність. Джаред Кушнер передав вітання і повагу від Трампа. За його словами, американський президент сфокусований на створенні рамок для тривалого миру. «Ми працюємо, щоб розбудувати це. І ми працюємо з європейськими партнерами. Це довга, емоційна війна, і ми всі намагаємося це разом вирішити», — зазначив Кушнер. Він також розповів, що сторони обговорювали можливість тристороннього формату переговорів — у «дуже дружній обстановці» і без спроб когось у чомусь переконати. Як проходив візит Програма почалася з екскурсії Софійським собором. Далі відбулися двосторонні переговори, а згодом — спільна зустріч української та американської делегацій із радниками лідерів Франції, Великої Британії та Німеччини. Президент провів із Віткоффом і Кушнером кілька раундів зустрічей. https://vlasti.net/news/367973 Президент України Володимир Зеленський у неділю провів першу зустріч зі спеціальними посланцями президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Никита Скуратов Політика Sun, 06 Sep 2026 15:00:13 +0300 Американські представники прибули до Києва наступного дня після переговорів у Москві з Володимиром Путіним. Зустріч у центрі Києва Зеленський привітав Кушнера та Віткоффа в центрі столиці. О 14:15 президент повідомив, що переговори вже розпочалися. Це перший візит посланців Трампа до України. Він відбувається на тлі спроб Вашингтона відновити прямий діалог між Києвом і Москвою після піврічної паузи в переговорах. Що передувало 5 вересня Віткофф і Кушнер провели тригодинну зустріч із Путіним у Кремлі. Представник Білого дому заявив «Радіо Свобода», що сторони обговорили «конкретні плани щодо наступних кроків», про які оголосять найближчими тижнями. У Білому домі також зазначили, що з нетерпінням чекають на «не менш плідні зустрічі» в Україні. Помічник Путіна Юрій Ушаков після московських переговорів заявив, що російський лідер говорив про впевненість у досягненні цілей війни. У Білому домі ці переговори назвали «змістовними». Контекст Перед прибуттям американської делегації Зеленський провів окрему зустріч зі своїми переговорниками. Президент наголошував, що мир потрібен, але Україна продовжує відстоювати свої позиції. Візит Віткоффа і Кушнера до Києва став найвищим рівнем американських контактів з Україною від початку другого терміну Дональда Трампа. Очікується, що сторони обговорять можливі шляхи деескалації та умови відновлення переговорного процесу. Деталі розмови наразі не розкриваються. https://vlasti.net/news/367970 Спеціальні посланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер у суботу провели тригодинну зустріч із Володимиром Путіним у Кремлі. Сторони обговорили американські ідеї щодо завершення війни в Україні. Никита Скуратов Політика Sun, 06 Sep 2026 11:03:23 +0300 Про це повідомляє Axios. Мета візиту Віткофф і Кушнер прагнуть відновити прямі переговори між Росією та Україною. Перемовини були призупинені близько пів року тому, а бойові дії перед зимою знову загострилися. Перед поїздкою до Києва, яка очікується в неділю, спецпосланцям вдалося домогтися короткої паузи в повітряних ударах з обох сторін, щоб забезпечити безпеку візиту. Що сказав Путін На початку зустрічі Путін заявив, що має «повну довіру» до посередництва США між Росією та Україною. Віткофф подякував російському лідеру за звільнення колишнього морського піхотинця США Роберта Гілмана та за згоду призупинити авіаудари по Україні на час перебування американських переговорників у Києві. Путін підтвердив, що пауза почнеться опівночі суботи за московським часом, і відзначив, що Україна також зменшила інтенсивність своїх ударів. «Ми зробимо все можливе, щоб забезпечити безпеку переговорів», — сказав він. Санкції також на порядку денному Разом із Віткоффом і Кушнером у поїздці бере участь виконувач обов’язків «санкційного царя» Мінфіну США Джин Ланге. Він брав участь у підготовчій зустрічі з російським спецпосланцем Кирилом Дмитрієвим, але на розмову з Путіним не пішов. Участь Ланге свідчить, що питання американських санкцій проти Росії також обговорювалося. Минулого тижня міністр фінансів США Скотт Бессент зустрівся з російським колегою на полях зустрічі міністрів фінансів G20 і заявив, що Вашингтон не надаватиме Росії економічного полегшення, доки та не завершить війну. Реакції сторін Помічник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков після зустрічі заявив російським журналістам, що Віткофф і Кушнер «серйозно підготувалися» до візиту. Вони не лише висловили традиційну зацікавленість у якнайшвидшому припиненні бойових дій, а й сформулювали низку ідей щодо можливих шляхів врегулювання. Офіційний представник Білого дому підтвердив, що на зустрічі також були присутні співробітники Ради національної безпеки, Державного департаменту та Мінфіну. «Сторони обговорили змістовні плани подальших кроків, які будуть оголошені найближчими тижнями, і з нетерпінням чекають на такі ж продуктивні зустрічі завтра в Україні», — йдеться в заяві. Контекст Візит Віткоффа і Кушнера до Києва стане найвищим рівнем американських офіційних контактів з Україною від початку другого терміну Дональда Трампа. Водночас останніми днями Росія різко збільшила інтенсивність ракетних і дронових атак по українських містах, включно з Києвом. https://vlasti.net/news/367969 Під час переговорів у Женеві в лютому 2026 року російська сторона запропонувала українській делегації прилетіти до Москви для продовження розмов. Потенційною можливістю була зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Никита Скуратов Політика Fri, 04 Sep 2026 16:56:27 +0300 Про це в інтерв’ю The New York Times розповів керівник Офісу президента Кирило Буданов. Стаття вийшла 4 вересня 2026 року. Ризик арешту Буданов очолював українську делегацію на тих переговорах. Для нього пропозиція несла серйозний особистий ризик: він перебуває в російському розшуку за звинуваченнями в тероризмі, які висунули ще під час його керівництва Головним управлінням розвідки. Попри це, він заявив, що був готовий розглядати такий крок. «Я готовий на будь-який крок, який закінчить війну», — сказав Буданов, якщо умови будуть прийнятними для України. Поїздка не відбулася У підсумку візит до Москви так і не організували. Невдовзі переговори зупинилися. Епізод досі не був публічно відомий і вперше озвучений самим Будановим. За словами аналітиків, на яких посилається The New York Times, ця історія добре ілюструє підхід Буданова: він прагне закріпити за собою роль людини, яка жорстко воювала з Росією, але водночас готова брати на себе відповідальність за пошук шляху до завершення війни. Контекст Буданов наголосив, що сторони не можуть довіряти одна одній, бо триває війна, однак обидві розуміють необхідність шукати рішення. Він підтвердив, що очікує відновлення переговорів за посередництва адміністрації Трампа наприкінці вересня. Наразі офіційних коментарів з російського боку щодо цієї лютневої пропозиції немає. https://vlasti.net/news/367967 Американські спецпредставники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які ведуть переговори щодо можливого врегулювання війни в Україні, планують відвідати Росію та Україну в суботу та неділю. Никита Скуратов Політика Fri, 04 Sep 2026 14:52:04 +0300 Про це 4 вересня повідомило російське державне агентство TASS з посиланням на неназване джерело. Reuters наразі не отримало офіційного підтвердження цієї інформації. Що відомо про запланований візит За даними TASS, Віткофф і Кушнер спочатку відвідають Москву, а потім Київ. Джерело Reuters, обізнане з деталями, уточнило, що переговори щодо візиту до України ще тривають, а як можлива дата розглядається 6 вересня. Якщо поїздка до Києва відбудеться, це буде перший візит американських посередників до української столиці. Останній раз Віткофф і Кушнер були в Москві в січні 2026 року. Тоді вони провели близько чотирьох годин нічних переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним у Кремлі. Джерело Reuters також заявило, що російська сторона не хоче, аби американські представники їхали до Києва, і намагається змінити ці плани. Реакція сторін Президент України Володимир Зеленський напередодні заявив, що попередні дати зустрічей зі спецпредставниками президента США вже визначені, і Київ очікує їхнього візиту найближчими днями. Він наголосив на важливості активної залученості США. Кремль від прямої відповіді утримався. Речник Дмитро Пєсков заявив, що про такі контакти повідомлять окремо, коли вони відбудуться. Контекст переговорів Між позиціями Росії та України зберігається глибока прірва. Путін неодноразово вимагав від України відмовитися від додаткових територій. Київ відхиляє умови, які вважає фактичною капітуляцією. Останні посередницькі переговори за участі США між Росією та Україною відбулися в лютому 2026 року — незадовго до початку війни США та Ізраїлю проти Ірану. Віткофф і Кушнер залишаються ключовими фігурами в спробах адміністрації Трампа знайти шлях до врегулювання конфлікту, який триває вже понад 4,5 року і є найкривавішим у Європі з часів Другої світової війни. https://vlasti.net/news/367965 Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав удари України по російській нафтовій інфраструктурі однією з причин глобального енергетичного шоку. Никита Скуратов Економіка Fri, 04 Sep 2026 10:48:12 +0300 Про це він заявив у середу в ефірі Fox News після зустрічі з міністром фінансів Росії Антоном Сілуановим. Про це повідомляє The New York Times. Що саме сказав Бессент «Ми зараз переживаємо енергетичний шок через війну в Україні — тому що Україна вирішила підривати російські енергетичні активи та продукти переробки. Це створює тиск на ціни в глобальному масштабі. А також через конфлікт з Іраном. І конфлікт з Іраном закінчиться», — заявив Бессент. Він зробив ці зауваження після дводенної зустрічі міністрів фінансів країн G20 у Північній Кароліні. На захід США запросили російського міністра фінансів Антона Сілуанова, що викликало невдоволення частини європейських союзників, які підтримують Україну. Контекст українських ударів Україна протягом останніх місяців активно завдає ударів безпілотниками по російських нафтопереробних заводах. За оцінками, ці атаки вже коштували Росії десятків мільйонів барелів експорту нафтопродуктів і вплинули на світові поставки. Саме ці дії Бессент назвав фактором, який створює додатковий тиск на глобальні ціни. При цьому основним драйвером енергетичного шоку він назвав війну США з Іраном. Ситуація на ринках У четвер ціни на дизельне паливо в США наблизилися до рекордних рівнів. Вартість нафти марки Brent піднялася приблизно до 97 доларів за барель. Бессент перебуває у складній ситуації: адміністрація намагається одночасно знизити світові ціни на енергоносії і посилювати економічний тиск на Іран. Запрошення Сілуанова на зустріч G20 стало першою появою російського міністра фінансів на такому форматі в США з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Частина європейських учасників розцінила цей крок як політично чутливий. Наразі офіційної реакції української влади на заяви Бессента немає. https://vlasti.net/news/367963 Президент Росії Володимир Путін продовжує публічно перебільшувати результати наступу російських військ в Україні, стверджуючи про «прискорення» просування і майже неминучий колапс української оборони. Никита Скуратов Суспільство Fri, 04 Sep 2026 10:07:56 +0300 Ці заяви суперечать відкритим даним з поля бою. Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW). Що саме заявив Путін 1 вересня під час пресконференції Путін заявив, що російські війська збільшують темпи наступу і що захоплення Донецької області «йде за планом». За його словами, у серпні російські сили нібито взяли 15 населених пунктів загальною площею 270 квадратних кілометрів. Путін також стверджував, що російські підрозділи перебувають за півтора–чотири кілометри від східних околиць Слов’янська і Краматорська, а також від південної частини Дружківки. Окремо він заявив про захоплення Святогірська та Козачої Лопані на півночі Харківщини. Що показують дані ISW Аналітики ISW прямо зазначають: заяви російського президента «відірвані від реальності на полі бою». За підрахунками інституту, у серпні 2026 року російські війська закріпилися або зайняли лише близько 90,35 км² території по всьому театру бойових дій. Для порівняння, у серпні 2025 року цей показник становив 505,55 км². Середній темп просування — 2,91 км² на добу. У Донецькій області, на якій Путін акцентував увагу, російські сили, за оцінкою ISW, зайняли 73,14 км² і просунулися або проникли ще на 104,44 км². Це суттєво менше від заявлених Кремлем 270 км². Щодо Святогірська: ISW фіксує, що на піку весняно-літніх просувань російські війська були щонайменше за 13 кілометрів від міста. Наразі лінія фронту, ймовірно, ще далі через українські контрнаступальні дії біля Лиману. Заяву про повне захоплення Козачої Лопані українські офіційні джерела спростували 2 вересня. ISW оцінює, що російські сили присутні лише на близько 13% території населеного пункту. Інші перебільшення Путін також заявив, нібито російське Західне угруповання оточило 13 українських батальйонів (близько 5 тисяч військових) на східному березі Оскільського водосховища. ISW не знайшов жодних підтверджень присутності російських сил у заявленому районі, не кажучи вже про оточення великих українських підрозділів. Аналітики інституту підкреслюють, що такі заяви є частиною довготривалої інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на створення враження неминучого колапсу української оборони попри відсутність реальних оперативних проривів. Окремо ISW звертає увагу, що Путін знову підтвердив небажання Росії заморожувати лінію фронту. Він заявив, що Москва готова лише до переговорів із «конкретним змістом» — тобто таких, які відповідають максимальним російським вимогам. Таким чином, розрив між публічними заявами російського керівництва і реальною динамікою на фронті залишається значним. У серпні 2026 року російське просування було в кілька разів повільнішим, ніж у відповідний період попереднього року, і не призвело до оперативного прориву.