https://vlasti.net Украины: выборы, политика, экономика http://vlasti.net/image/rss_logo.gif http://vlasti.net https://vlasti.net/news/368423 Президент США Дональд Трамп під час зустрічі в Овальному кабінеті із звільненим із російської в’язниці американцем Стівеном Габбардом заявив, що вимоги запровадити нові санкції проти Москви могли зірвати переговори про його звільнення. Никита Скуратов Політика Sat, 31 Oct 2026 07:18:44 +0200 Прихильників жорсткіших обмежень він назвав «дурними людьми». Про це Трамп сказав 30 жовтня під час зустрічі, яку транслював офіційний YouTube-канал Білого дому. Що заявив Трамп Звертаючись до Габбарда, американський президент розповів, що під час переговорів про його повернення на нього тиснули з вимогами посилити санкції проти Росії. «Люди, дурні люди, хотіли, щоб я запровадив санкції проти Росії. Росіяни сміються із санкцій. Ви це чуєте? Вони сміються із санкцій», — сказав Трамп. Він пояснив свою позицію на прикладі уявної розмови з Володимиром Путіним: «Як це мало б виглядати? Я розмовляю з президентом Путіним: „Я хотів би повернути Стівена Габбарда, пане президенте. І, до речі, ми просто зараз запроваджуємо проти вас санкції“. Можете собі уявити?» За словами Трампа, за таких обставин американець навряд чи повернувся б додому. Що розповів сам Габбард 74-річний Стівен Габбард — колишній учитель, який провів у російській в’язниці понад чотири роки. Російська влада звинуватила його в участі у бойових діях на боці України як найманця. Минулого тижня чоловіка звільнили. Трамп поцікавився, чи можна сказати, що з американцем у в’язниці поводилися відносно добре. Габбард відповів ствердно і додав, що деякі охоронці ставилися до нього навіть зі співчуттям. На запитання, коли він остаточно повірив, що його звільняють, Габбард сказав: «Я повірив лише тоді, коли мені почали видавати новий одяг і вести до виходу з в’язниці. Я вийшов, побачив автомобіль, поруч були двоє росіян. І лише дорогою з Москви до Санкт-Петербурга остаточно зрозумів: я справді кудись їду». Він додав, що не прожив би в тій російській в’язниці ще одного року. Контекст Росія звільнила Стівена Габбарда 21 жовтня — у день візиту спецпосланця Трампа Стіва Віткоффа до Санкт-Петербурга. Раніше чоловіка, якого російські військові викрали в Ізюмі на Харківщині, засудили до шести років і десяти місяців колонії. Трамп назвав Габбарда «дуже особливою людиною», яка «багато вистраждала», і запросив журналістів на зустріч в Овальний кабінет. https://vlasti.net/news/368422 Президент Польщі Кароль Навроцький скасував візит до Сенегалу і терміново повернувся до країни на тлі загострення політичної кризи навколо Конституційного трибуналу. Він проведе зустріч із першим головою Верховного суду Збігнєвом Капінським. Никита Скуратов Політика Sat, 31 Oct 2026 07:15:00 +0200 Про це повідомляє Onet.pl. Що відбувається «На цей час президент має бути в Польщі. Я скасовую свій рейс до Сенегалу. Я повертаюся до Польщі», — написав Навроцький у соцмережі X. На офіційній сторінці Конституційного трибуналу в X з’явилося повідомлення про захоплення сайту установи. Там наголосили, що Богдан Свечковський продовжує виконувати обов’язки голови суду. Біля будівлі Трибуналу зібралися опозиційні протестувальники. Серед учасників акції — лідер партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський. Присутні пошкодили ворота і намагалися потрапити всередину приміщення. Поліція перешкодила проникненню. За повідомленнями, правоохоронці не пропустили туди навіть самого Свечковського. Він заявив, що учасники акції не збираються вступати в сутички з поліцією, однак планують повернутися до будівлі разом із президентом: «Ми не будемо битися з поліцією; ми не можемо бути як ці злочинці у польській формі. Ми повернемося сюди з президентом». Юридичний фронт Міністр юстиції та генеральний прокурор Польщі Вальдемар Журек повідомив, що подав до Конституційного трибуналу п’ять клопотань про зняття імунітету. Частина звернень стосується виконувача обов’язків голови суду Богдана Свечковського та його заступника. Причини конфлікту Криза триває на тлі спроб уряду Дональда Туска реформувати судову установу та оновити її склад. Президент Кароль Навроцький відмовився приводити до присяги трьох із шести суддів, яких обрав парламент. Своєю чергою Богдан Свечковський не дозволив суддям, призначеним нинішньою парламентською більшістю, розпочати виконання повноважень. Це поглибило протистояння між президентом, урядом і керівництвом Конституційного трибуналу. https://vlasti.net/news/368419 Повноцінних альтернатив супутниковій мережі Ілона Маска не існує, і Україна не зможе довго протриматися без неї. Никита Скуратов Політика Thu, 29 Oct 2026 11:56:40 +0200 Про це пишуть оглядачі The Atlantic Саймон Шустер та Айзек Стенлі-Беккер на основі інтерв’ю з більш ніж десятком американських і українських чиновників, військових і експертів. Попередження про катастрофу 11 жовтня офіцерам по всій Україні розіслали конфіденційну службову записку з закликом готуватися до найгіршого. Документ підготувала громадська організація «Народний Starlink», яка допомагає ЗСУ купувати та експлуатувати цю технологію. У записці йшлося про те, що після рішення Дональда Трампа послабити санкції проти Росії та почати купувати в неї дизель Маск може обмежити доступ України до Starlink. Користувачам радили тримати готові альтернативні засоби зв’язку і розробити плани на випадок надзвичайної ситуації. Через два дні попередження почали справджуватися. Робота Starlink у зоні бойових дій дала збій, що призвело до зупинки польотів дронів і припинення частини військових операцій. В одному випадку, за словами двох людей, обізнаних із місією, це призвело до втрати українських морських дронів у Чорному морі. Один високопоставлений американський військовий офіцер заявив журналістам: «Без Starlink війна б зупинилася». Від підтримки до ворожості На початку війни Маск виглядав союзником України. У перші дні він пожертвував тисячі антен Starlink лікарням, електростанціям, держустановам і гуманітарним організаціям, щоб країна залишалася на зв’язку після російських ударів по цифровій інфраструктурі. Згодом українські військові почали масово використовувати сервіс для управління дронами. Це давало критичну перевагу: у росіян не було доступу до Starlink і можливості ефективно глушити його сигнал. Однак уже у вересні 2022 року Маск відмовився увімкнути Starlink у Чорному морі, коли Україна хотіла використати систему для удару по російських кораблях біля Криму. У компанії SpaceX частина інженерів, які розробляли систему для цивільних потреб, звільнилася на знак протесту проти її військового застосування. Starlink vs Starshield Наприкінці 2022 року Маск запустив Starshield — дорожчу військову версію сервісу. Значною мірою її оплачує Пентагон. Однак, за словами українських чиновників і експертів, частка терміналів Starshield у зоні бойових дій становить менш як 1%. Решта — звичайні Starlink, придбані на ринку, зокрема Польщею та Німеччиною. Вартість підписки на звичайний Starlink — близько $30 на місяць. Starshield обходиться в $25 тисяч. Дрібний шрифт у користувацькій угоді Starlink забороняє військове застосування, але компанія довго закривала на це очі. Після жовтневих збоїв Маск прямо заявив у X, що саме він обмежив сервіс: «Використання Starlink, цивільного комерційного сервісу, для наступальних ударів дронами з метою вбивства людей ніколи не допускалося і не повинно допускатися. Цю лазівку закрили минулого тижня». Критична залежність За оцінками Володимира Степанця з «Народного Starlink», у зоні бойових дій працює значно більше ніж 250 тисяч терміналів. SpaceX заробила на них сотні мільйонів доларів. Денис Штилерман, один із провідних українських розробників дронів, визнав: «У нас є одне дуже серйозне вразливе місце — залежність від Starlink. Наступного року ми вирішимо цю проблему. Доти в Америки буде величезний важіль тиску, можливість шантажувати нас». Проблема в тому, що розробка повноцінної альтернативи може зайняти значно більше року. Близько 90% усієї маси, яку виводять на орбіту, доставляють ракети SpaceX. Навіть європейський конкурент OneWeb (Eutelsat) залежить від запусків Маска. Росія, своєю чергою, розвиває власну супутникову систему «Рассвет», яка, за словами експертів, може дати Москві асиметричну перевагу. Володимир Путін напередодні заявив, що Росія підтримує зв’язок із Маском щодо Starlink і назвав його «геніальною людиною». https://vlasti.net/news/368418 Президент України Володимир Зеленський вперше визнав, що в майбутньому врегулюванні війни можна буде обговорювати й російські вимоги щодо гарантій безпеки. Водночас він наголосив: спочатку мають бути вирішені питання безпеки самої України. Про це повідомляє Financial Times. Що саме сказав Зеленський Досі Київ і західні союзники відкидали російські вимоги гарантій від НАТО та перегляду європейської архітектури Никита Скуратов Політика Thu, 29 Oct 2026 07:33:56 +0200 Президент України Володимир Зеленський вперше визнав, що в майбутньому врегулюванні війни можна буде обговорювати й російські вимоги щодо гарантій безпеки. Водночас він наголосив: спочатку мають бути вирішені питання безпеки самої України. Про це повідомляє Financial Times. Що саме сказав Зеленський Досі Київ і західні союзники відкидали російські вимоги гарантій від НАТО та перегляду європейської архітектури безпеки як спробу Москви відновити сферу впливу. «Спочатку нам потрібно вирішити питання цієї війни, і лише потім шукати відповіді на питання, які Росія ставить, виходячи зі своїх власних поглядів і очікувань щодо безпеки», — заявив Зеленський журналістам у Києві. Він наголосив, що концептуальні питання можна обговорювати з росіянами через американське посередництво. Але якщо йтиметься про формат гарантій безпеки з участю Європи, то європейські країни обов’язково мають бути залучені до цих дискусій. Переговори в Абу-Дабі За словами президента, переговорні команди України, Росії та США мають зустрітися на початку листопада в Абу-Дабі. Йтиметься про технічні питання можливих кроків деескалації, зокрема енергетичне та морське перемир’я, а також про гарантії безпеки для України. Зеленський також підтвердив, що Україна була «готова» обговорювати американську пропозицію щодо демілітаризованої зони з обох боків лінії фронту. Територіальні питання, за його позицією, мають розглядатися лише на рівні лідерів. Контекст і занепокоєння Києва Коментарі Зеленського пролунали на тлі активізації контактів між Вашингтоном і Москвою. Президент зазначив, що Росія намагається запропонувати США своєрідний «економічний шлюб». Раніше FT писала про обговорення можливих бізнес-угод між американськими та російськими компаніями після закінчення війни. Зеленський також сказав, що «чув сигнали» щодо можливого скорочення американської військової присутності в Європі. «На мій погляд, гарантії безпеки для Росії — у тому вигляді, як їх розуміє Росія, — означають зміну безпекової рамки в Європі та світі», — заявив він. Порівняння з попередньою позицією У серпні минулого року Зеленський на пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте прямо відкидав російські вимоги: «Коли Росія піднімає питання гарантій безпеки, я чесно не знаю, хто їм ще загрожує. Вони напали на нас, вони на нашій землі. Я не дуже розумію, які гарантії потрібні агресору». Нинішня риторика стала м’якшою, хоча Київ і далі наполягає: спочатку — завершення війни і гарантії для України. https://vlasti.net/news/368416 Ціни на дизельне пальне в Сполучених Штатах продовжили зростати після оголошення Дональдом Трампом угоди з Росією про постачання дизеля. Від моменту оголошення домовленості середня ціна галона підвищилася на сім центів. Никита Скуратов Політика Thu, 29 Oct 2026 06:09:20 +0200 Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на дані Американської автомобільної асоціації (AAA). Що з цінами У середу середня ціна галона дизеля в США сягнула $6,35. На момент оголошення угоди 9 жовтня вона становила $6,28. Трамп тоді написав у Truth Social, що Володимир Путін погодився постачати понад 300 тисяч тонн дизеля на американський і світовий ринки, ще 500 тисяч тонн у листопаді та 1 мільйон тонн «одразу після цього». Перше судно вже вийшло Минулого тижня танкер із приблизно 300 тисячами барелів російського дизеля вийшов із порту Приморськ. Спочатку судно сигналізувало про курс на Нью-Йорк, однак згодом змінило пункт призначення на «for orders» — тобто остаточний порт розвантаження наразі не підтверджений. Дані навів трекер Kpler. Чому аналітики скептичні Експерти сумніваються, що угода суттєво знизить ціни. Вони вказують на два ключові фактори: стан російських нафтопереробних заводів і наявні експортні обмеження можуть не дозволити Москві виконати обіцяні обсяги; навіть якщо постачання відбудуться, вони становитимуть лише невелику частку від дефіциту на світовому ринку. Обіцяні обсяги відповідають трохи більше ніж 100 тисячам барелів на добу в жовтні та приблизно 125 тисячам барелів на добу в листопаді. Для порівняння: торік Росія відвантажувала близько 800 тисяч барелів дизеля на добу. Таким чином, наразі угода Трампа з Путіним не призвела до відчутного зниження цін на дизель ні в США, ні на світовому ринку. https://vlasti.net/news/368415 Бойовий досвід України у війні з Росією, зокрема у сфері морських безпілотників, може стати важливим ресурсом для Тайваню та інших держав, які готуються до потенційної військової загрози з боку Китаю. Никита Скуратов Суспільство Thu, 29 Oct 2026 06:00:06 +0200 Про це йдеться в колонці для The Washington Post, авторами якої стали співзасновниця та директорка з аналітики Центру міжнародної безпеки імені Серпенса Катаріна Бучатська та контр-адмірал ВМС США у відставці, старший науковий співробітник Фонду захисту демократій Марк Монтгомері. Чому досвід України цінний На думку авторів, українські напрацювання у морській війні дають унікальну практичну базу, якої немає в більшості армій світу. Дослідники вже опитують українських військових, моделюючи, як ті організували б комплексну оборону Тайваню. «Інстинкт та інтуїція українців дають їм унікальну точку зору: вони розуміють, як адаптуватися або провести військово-морську кампанію практично за будь-яких умов», — наголошують автори. Сценарій можливого китайського нападу на Тайвань суттєво відрізняється від російської агресії. Китай, за оцінками, може задіяти тисячі суден і сотні вертольотів, намагаючись швидко форсувати Тайванську протоку. Для протидії такій атаці острову можуть знадобитися тисячі безпілотних апаратів, завдання яких — затримати противника і виграти час для організації оборони. Що саме пропонують українські військові Українські оператори, які брали участь у моделюванні сценаріїв, звернули увагу на кілька важливих моментів: туман і бурхливе море не обов’язково перешкоджають застосуванню дронів — навпаки, можуть допомагати залишатися непомітними; необхідно постійно оцінювати розвиток ситуації з урахуванням хвиль атак; варто використовувати природні та штучні укриття для безпілотників уздовж узбережжя. Ширше значення Автори вважають, що український досвід застосування морських дронів може бути корисним не лише Тайваню. Його можуть адаптувати країни Балтії, південно-західні острови Японії, Філіппіни, а також Військово-морські сили США. Водночас Китай, який підтримує тісні відносини з Росією, також вивчає російський бойовий досвід. Саме тому поширення українських напрацювань серед демократичних партнерів, на думку авторів, має стратегічне значення для стримування потенційних загроз. Таким чином, Україна може посилити свою роль у сфері міжнародної безпеки, передаючи іншим державам практичні знання про протидію морським загрозам. https://vlasti.net/news/368413 Президент України Володимир Зеленський заявив в ексклюзивному інтерв’ю The Sun, що високорівневі мирні переговори між Україною та Росією відбудуться в найближчі дні після проміжних виборів у США. Никита Скуратов Політика Wed, 28 Oct 2026 16:04:38 +0200 Саміт під егідою американської команди очікується в Абу-Дабі. Спочатку переговори планували на кінець листопада, однак, за словами Зеленського, вони можуть стартувати вже 10 листопада. Київ хотів би провести зустріч якомога швидше і навіть пропонував найближчу неділю, але готовий дочекатися завершення голосування в Америці. Позиція України Зеленський підкреслив, що Україна готова до переговорів у будь-якому форматі і навіть до обговорення чутливих тем. «Звісно, без надії ніхто не може жити. Ми готові говорити, готові до переговорів, до будь-якого формату. Ми навіть готові говорити на будь-які теми, чутливі для нас. Це може бути навіть несправедливо — обговорювати деякі питання, але ми готові, бо не хочемо створювати враження, що зупиняємо переговорний процес», — сказав президент. Водночас він попередив, що Україна не платитиме високу ціну за мир і що Сполучені Штати мають змінити підхід до Росії. «Якщо Сполучені Штати, наш сильний партнер, розуміють, що мета Путіна — окупувати нас і знищити, вони не можуть бути на боці Путіна», — наголосив Зеленський. Критика Вашингтона Президент звинуватив американську сторону в зриві зустрічі в Брюсселі на початку тижня. Українську делегацію запросили, а потім перенесли переговори в останній момент, пославшись на розвиток подій на Близькому Сході. «Якщо ви вже вирішили, що пріоритет — Близький Схід, то маєте розуміти, що цим сповільнюєте мирний процес», — заявив Зеленський. Він також відреагував на заклики Дональда Трампа, щоб він пішов у відставку: «Як я до цього ставлюся? Спокійно. Свобода слова існує не лише в Україні, а й у США. Президент Трамп може говорити що завгодно про мене особисто, але не про Україну. Коли він говорить щось про Україну — я відповідаю, бо маю відповідальність захищати нашу країну». Про Путіна і «радянську» логіку Зеленський заявив, що українці краще розуміють логіку Путіна, ніж американці, бо багато хто з них народився і жив у СРСР. «Коли Путін бреше — ми це бачимо і відчуваємо. Думаю, ми розуміємо росіян чіткіше, ніж Сполучені Штати. Путін — глибоко радянська людина. Його особисте ставлення до України — він нас ненавидить. Він вважає, що вся наша територія — це його територія, і його особиста мета — окупувати її і знищити». Президент пояснив, чому говорить прямо і жорстко: коли країна живе від ночі до ночі під постійними ударами і відчуває дефіцит протиракет, немає часу на «тихі сигнали». https://vlasti.net/news/368411 Обмеження Starlink в Україні підштовхнули європейські країни та компанії активніше шукати супутникові альтернативи, незалежні від Ілона Маска. Інцидент показав, наскільки вразливими можуть бути військові комунікації, якщо вони залежать від однієї компанії. Никита Скуратов Суспільство Wed, 28 Oct 2026 15:29:19 +0200 Про це повідомляє Axios. Що сталося Минулого тижня Wall Street Journal писав, що Маск наказав сповільнити роботу Starlink в Україні. Інші видання стверджували про можливу участь Білого дому — Дональд Трамп це заперечив. Сам Маск 24 жовтня заявив, що Україна «порушила умови використання Starlink», застосовуючи сервіс для наступальних ударів дронами, і цю «лазівку» нещодавно «закрили». Тимчасове обмеження роботи системи вплинуло на використання українських дронів і викликало занепокоєння як у Києві, так і в європейських столицях. Європа шукає «суверенні» рішення SpaceX залишається абсолютним лідером ринку: у компанії понад 11 тисяч супутників. Найближчий конкурент — французька Eutelsat із мережею OneWeb (понад 600 супутників). Після інциденту зі Starlink акції Eutelsat різко зросли. Генеральний директор компанії Жан-Франсуа Фаллаше в інтерв’ю французькому телебаченню заявив, що їхній сервіс уже доступний в Україні і може використовуватися для дронів. Він наголосив, що рішення про відключення країни ухвалює не один CEO, а рада директорів за європейськими правилами корпоративного управління. Минулого тижня фінські компанії ICEYE та Nokia оголосили про угоду з Міністерством оборони України щодо розвитку «суверенних супутникових комунікацій». Перші супутники планують запустити у 2028 році. «Сучасна війна довела, що надійний зв’язок — це питання національної безпеки. Ми всі маємо покладатися на можливості, які можемо контролювати», — заявив президент України Володимир Зеленський у спільній заяві з ICEYE та Nokia. Оцінки експертів Ребекка Вассер, керівниця оборонного напряму Bloomberg Economics, вважає, що інцидент зі Starlink демонструє «втрату довіри» не лише до американських гарантій безпеки, а й до здатності американської компанії забезпечувати критично важливі послуги. «Я думаю, ми побачимо ще сильніший поштовх до європейських суверенних можливостей у сфері космічного зв’язку», — сказала вона Axios. Сенатор США Річард Блюменталь у листі до міністра оборони Піта Хегсета наголосив: «Супутникові комунікації більше не є просто допоміжною функцією. Події в Україні показують, як єдина точка контролю може бути використана проти тих сил, які від неї залежать». https://vlasti.net/news/368409 Президент Росії Володимир Путін під час телефонної розмови з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере більшу частину часу присвятив розлогим історичним відступам про середньовічну слов’янську історію. Никита Скуратов Політика Wed, 28 Oct 2026 11:02:36 +0200 Ключові питання завершення війни майже не обговорювалися. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на трьох осіб, обізнаних зі змістом розмови. Що відбулося під час дзвінка Розмова, спочатку запланована менш ніж на пів години, тривала 90 хвилин. Замість предметного обговорення шляхів припинення війни Путін розповідав про «першопричини конфлікту» в інтерпретації Кремля. Питання негайного припинення вогню — головну вимогу України — практично не порушували. Північні лідери вирішили не перебивати історичні відступи Путіна, щоб зрозуміти, наскільки він серйозно налаштований на діалог із Європою. Така поведінка не нова. Історичні фіксації Путіна є одним із ключових ідеологічних рушіїв вторгнення. У серпні минулого року він так само пішов у довгі історичні відступи під час невдалого саміту з Дональдом Трампом. Минулого четверга Путін знову посилався на «останні генетичні дослідження», які нібито доводять, що «росіяни і українці — один народ». Реакція Європи Ініціатива Фінляндії та Норвегії викликала критику з боку інших європейських лідерів. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила: «Я дуже скептично ставлюся до цієї самостійної ініціативи Норвегії та Фінляндії. Вона не була погоджена з рештою з нас. Я не бачу жодних ознак того, що Росія бажає миру з Європою». Офіс прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні зазначив, що телефонна розмова «передусім ясно показує одне: Європа досі не досягла згоди щодо того, хто має представляти її інтереси в мирному процесі». Стубб і Стере наголосили, що розмовляли як лідери своїх країн і не виступали від імені всієї Європи. Позиція Москви Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров після розмови заявив, що «нічого нового не обговорювалося», і назвав ініціативу спробою європейців «вставити себе в переговорний процес». За його словами, війна «триватиме і, навіть скажу, ймовірно, загостриться». Кремль у своєму повідомленні повторив, що «справедливе довгострокове врегулювання можливе лише за повного і безумовного врахування законних інтересів Росії», і знову звинуватив ЄС і НАТО у «конфронтаційній політиці». Контакт із Зеленським Одразу після розмови з Путіним Стубб і Стере зателефонували президенту України Володимиру Зеленському. Український лідер написав, що північні лідери «чітко дали зрозуміти російському керівникові: потрібні реальні кроки деескалації щодо нашої енергетики та інфраструктури». https://vlasti.net/news/368408 Вашингтон і Москва обговорюють можливість повернення американських енергетичних компаній на російський ринок як частину ширших переговорів про завершення війни в Україні. Никита Скуратов Політика Wed, 28 Oct 2026 10:22:48 +0200 Зокрема, йдеться про відновлення спільного видобутку нафти біля острова Сахалін та відновлення постачання російської нафти до Європи через трубопровід «Дружба». Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з переговорами. Про що саме говорять За словами співрозмовників FT, Білий дім і Кремль розглядають можливість відновлення після війни спільного підприємства за участю американських і російських нафтових компаній біля Сахаліну. Також обговорюється залучення американських majors до плану відновлення продажів російської нафти до Європи через «Дружбу». Офіційний представник США заявив виданню: «Представники президента Трампа обговорювали економічні пропозиції з обома сторонами війни — включно з післявоєнною економічною рамкою для створення довгострокового зростання та інвестиційних можливостей для України, а також потенційними можливостями післявоєнної економічної співпраці з Росією. Економічні угоди будуть включені до комплексного мирного плану і залежатимуть від нього; нічого остаточно не погоджено». Роль Віткоффа та Дмитрієва Спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф обговорював потенційні бізнес-угоди з Володимиром Путіним під час зустрічі в Санкт-Петербурзі на початку вересня. Під час наступного візиту до Москви минулого тижня Віткофф записав у блокноті слова «Business Deals» — це видно на фотографіях, опублікованих кремлівським пулом. Нинішні дискусії розвивають ідеї, які Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер раніше обговорювали з Кирилом Дмитрієвим — спеціальним економічним представником Путіна. У лютому Дмитрієв оцінював потенційну вартість таких проєктів у $14 трлн. Інші можливі угоди Серед ідей, які обговорюють без прямої участі України та Європи: відновлення доступу американських авіакомпаній до російського повітряного простору; відновлення співпраці у виробництві та постачанні титану; можливий продаж міжнародних активів «Лукойлу» інвесторам, пов’язаним із Білим домом; проєкт СПГ на Алясці за участю «Новатеку»; відновлення постачання газу до Європи через вцілілі нитки «Північного потоку»; пом’якшення санкцій на калійні добрива; передача управління Запорізькою АЕС американській структурі з розподілом енергії між Україною та Росією. Скепсис Європи та експертів Європейські дипломати неодноразово давали зрозуміти американським колегам, що виступають проти будь-якого пом’якшення санкцій чи бізнес-угод із Росією до завершення війни. Один європейський дипломат висловив глибокий скепсис: «Це не про гроші. Це про приниження і контроль». Колишній помічник держсекретаря США з питань енергетичних ресурсів Джеффрі Паєтт заявив, що не бачить, як такі ідеї можуть витримати зіткнення з реальністю: публічні компанії навряд чи поспішатимуть повертатися до Росії в нинішніх умовах. США наголошують, що повноцінне економічне відновлення можливе лише після закінчення війни. Водночас адміністрація Трампа вже пішла на угоду щодо імпорту російського дизеля, призупинила нові санкції проти енергетичного експорту Москви та тиснула на Київ, щоб той припинив удари по російських НПЗ.