Главная » Україна » Экономіка
Просмотров 2816   КомментариевКомментарии

Корупційні «дахи» ДПЗКУ

Такої цинічної операції з державним майном ще не було за всю не довгу історію існування ДПЗКУ.

Скільки уваги і розмов у ЗМІ приділяється сьогодні Державній продовольчо-зерновій корпорації (ДПЗКУ) черезмасштабні фінансові зловживання і порушення, які відбуваються всередині державної компанії вже не перший рік поспіль. На кону стоять щорічні мільярдні збитки, до розслідування залучені всі існуючі державні органи відповідної компетенції: МВС, ГПУ, НАБУ, Державна аудиторська служба, ГФС і інші.

А поки проводиться розслідування, нинішнє керівництво ДПЗКУ, здається, не втрачає можливості і собі підзаробити. Практично непоміченими для ЗМІ у Єдиному державному реєстрі судових рішень 19 липня та 1 серпня цього року були опубліковані результати розгляду справи за позовом ДАК «Хліб України» про повернення майна ПАТ «ДПЗКУ» до ДАК «Хліб України». Господарський та Апеляційний господарський суди м. Києва по ряду філій ПАТ «ДПЗКУ» («Володимир-Волинський КХП», «Криворізький КХП», «Роменський КХП», Хлібна база № 89 та ін.) прийняли рішення на користь ДАК «Хліб України» (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59200868http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59494293).

Оскаржується саме Постанова Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року № 764 «Про утворення ДПЗКУ» зі змінами та доповненнями, факт створення державної ДПЗКУ, її корпоратизацію та інше. Все це відбувається за повної бездіяльності керівництва ПАТ «ДПЗКУ» та за сприяння певних «спеціалістів по майновим питанням» Міністерства аграрної політики і продовольства України, про що свідчать тексти судових рішень. Фактично, розпочато численні судові процеси, метою яких є повернення майна ПАТ «ДПЗКУ» до ДАК «Хліб України».

Але, якщо уважно вивчити судові матеріали, то стає очевидно, що майже півтора роки керівництва ДПЗКУ нинішній її голова Борис Приходько просто ігнорував вимоги законодавчих актів щодо майна держкорпорації, зокрема положення тієї ж оскаржуваної Постанови КМУ від  11.08.2010 року № 764. Саме керівник ДПЗКУ не оформив належним чином акти приймання-передачі цілісних майнових комплексів підприємств, що передавались згідно Постанови КМУ від 24.06.2013 р. № 626 та не сформував додатковий статутний капітал держкорпорації за рахунок майна цих підприємств. Це, в свою чергу, не дозволило Міністерству аграрної політики і продовольства України  включити до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, ці підприємства, так як міністерство не отримало на затвердження відповідні акти приймання-передачі.

Реалізація цієї оборудки дозволить найближчим часом вивести до ДАК «Хліб України» всі виробничі активи ПАТ «ДПЗКУ», до речі відремонтовані, переоснащені новим технологічним обладнанням за рахунок коштів китайського кредиту і коштів, зароблених корпорацією до приходу до неї Бориса Приходько. У випадку підтвердження цих рішень Касаційною інстанцією – Вищим господарським судом України, ДПЗКУ залишається без майна, китайський кредит без забезпечення, біля шести тисяч громадян України – працівників держкорпорації – без роботи.

Такої цинічної операції з державним майном ще не було за всю не довгу історію існування ДПЗКУ.Паралельно сьогодні у ДПЗКУ відбувається низка незрозумілих звільнень чиновників з керівних посад. Вкінці червня звільнено заступника голови правління ДПЗКУ Олександра Німаса. Після цього Голосіївський районний суд м.Києва заборонив міністру аграрної політики і продовольства звільняти керівників державних аграрних підприємств.Зовсім нещодавно головою ПАТ «ДПЗКУ» було звільнено керівника департаменту закупівель Дмитра Єрмоленка. За інформацією джерела в уряді, до звільнення голова держкорпорації готує й керівників департаментів переробки Цегельника В. та зовнішньо-економічної діяльності Мілованова Є., а їх підрозділи – до скорочення. Складається враження, що Борис Приходько просто позбавляється тих, хто заважає прокручувати різноманітні операції, які виглядають не зовсім законно.

Критичним в цій ситуації є і те, що ДАК «Хліб України» – компанія-банкрут, проти якої порушена справа про банкрутство. Втрата державного майна, в цьому випадку, неминуча. А алгоритм як зробити так, щоб це майно «загубилось по дорозі» з ДПЗКУ у ДАК «Хліб України», чи в самому «Хлібі України», думаю, провести буде не складно для досвідченихвтаких справах чиновників. Тобто, фактично за копійки може піти з державної власності стратегічний зерновий державний агент.

І тут, мабуть не випадково прозвучала ще на початку червня цього року заява Голови Фонду держмайна Ігоря Білоуса про те, що Державну продовольчо-зернову корпорацію України може бути продано за екстремально низькою ціною через проблеми з китайським кредитом.

«Я не знаю, скільки коштує ДПЗКУ, але розумію, що проблем там стільки, що, можливо, простіше було б продати за одну гривню. Насправді ця корпорація точно не буде коштувати півтора мільярда доларів. В кращому випадку – в три рази дешевше», – пояснив він.

А проблем дійсно, м’яко кажучи, багато. Виявляється, що останнім часом зернова корпорація взагалі призупинила закупівлі зернових, мотивуючи це вимогами Державної фіскальної служби.Критична ситуація склалася з виконанням ДПЗКУ укладеної в 2012 році кредитної угоди з Ексімбанком КНР на суму 1,5 млрд. дол. США і 15-ти річної Генеральної угоди з китайською корпорацією ССЕС на експортні поставки зерна. Зерно в Китай не постачається зовсім, і взагалі, зернова угода перебуває на межі її розірвання. Залишок коштів китайського кредиту сягнув критично низького рівня! Це вже, не кажучи про багато чисельні кримінальні справи, порушені за фактами фінансових махінаційкерівництвом ДПЗКУ.

За словами Міністра аграрної політики і продовольства України Тараса Кутового виданню «Цензор», з 1,5 млрд. дол. США кредиту – 1,05 млрд. дол. США знаходиться в Укрексімбанку на депозиті, 250 млн. дол. США «було вкрадено», ще біля 40 млн. дол. США корпорації необхідно найближчим часом сплатити як відсотки за користування китайським кредитом. Таким чином, обігових коштів залишається біля 150 млн. дол. США. Цього вже зараз не вистачає для закупівель зернових по форварду і споту, для внутрішньої переробки та експорту, сплати транспортних та інших послуг. До цього треба додати і програний арбітраж ГАФТА, відповідно до якого ДПЗКУ лише за 2013 рік має сплатити на користь китайської ССЕС понад 7 млн. дол. США. А за 2014-2016 доведеться заплатити ще біля 30 млн. дол. США.

Міністр агрополітики бачить два варіанти виходу із цієї складної ситуації. Перший – оскільки на цьому кредиті висить державна гарантія, то держава може випустити свій борг, перезакрити борг ДПЗКУ перед китайцями, і тоді втрачається ексклюзивність умов контракту. Далі компанію можна продавати.

Якщо цього не робити, то компанію так само можна виводити на приватизацію, але треба розуміти, що в цій історії китайці – претенденти №1, щоб забрати її, оскільки з 2018 року наступає щорічне погашення тіла кредиту в $150 млн. Компанія цього точно не потягне.

За оцінкою інвестиційної компанії ConcordeCapital вартість активів ПАТ «ДПЗКУ» без обліку запасів продовольства і боргів компанії може скласти біля 600 млн. дол. США. На думку експертів, заниження ціни може бути сигналом до продажу компанії під конкретного покупця.

Які можливі наслідки такої діяльності керівників ПАТ «ДПЗКУ» та ДАК «Хліб України» за сприяння Міністерства аграрної політики і продовольства України, як то видно з судових рішень?

По-перше: втрата важливого для економіки країни та національної безпеки стратегічного підприємства.

По-друге: погіршення і ускладнення дипломатичних та економічних відносин з Китайською народною республікою, що є надзвичайно важливим в сьогоднішній економічній ситуації в Україні. Це також призведе до згортання всіх інших інвестиційних проектів, які втілюють в Україні китайські компанії, а це мільярди дол. США та тисячі робочих місць.

По-третє: економічні втрати і наслідки для країни можуть сягнути біля 62,7 млрд. гривень – необхідність повернення відсутньої частини китайського кредиту з відсотками – біля 1,5 млрд. дол. США, неотримання від приватизації ДПЗКУ – біля 600 млн. дол. США, несплата податкового боргу до бюджету – 1,7 млрд. грн та недотримання щорічного прибутку при правильному і ефективному управлінні держкорпорацією (на зразок НАК «Нафтогаз», Укрзалізниця, НАК «Енергоатом») – біля 7 млрд. грн.

По-четверте: втрата довіри країн-партнерів, інвесторів та споживачів української продукції до країни в цілому.

І п’яте: це відкрита і реальна загроза продовольчій і національній безпеці країни.

Аналіз діяльності найбільшої зернової компанії за останні роки свідчить про наявність глибинної і прогресуючої кризи і саме в її управлінні. Так згідно з Постановою КМУ від 11.08.2010 р.; 764 «Про утворення ДПЗКУ», Уряд країни надав право управління корпоративними правами ПАТ «ДПЗКУ» та ДАК «Хліб України» Міністерству аграрної політики та продовольства України.

Саме кадрова політика Міністерства агрополітики та її бездіяльність привела найбільшу зернову компанію держави до такого жалюгідного стану, коли вонашвидкими темпами втрачає власне майно й кошти, та може опинитися на межі банкротства. Майже 200 кримінальних справ розслідуються сьогодні за фактами пов’язаними з ПАТ «ДПЗКУ».

Сьогодні дуже важливо, щоб державні контролюючі органи чимшвидше відреагували на непрофесіоналізм, корупційні дії, фінансові зловживання або відчуття безкарності під прикриттям так званих «дахів», що відбувається в ДПЗКУ. На жаль,  на всі ці події якоїсь виразної реакції і рішучих дій з боку уряду і профільного міністерства не має. Поки констатуємо лише факт нанесення злочинного збитку державі посадовими особами.

Loading...

blog comments powered by Disqus