Настоящая коррупция

Почему заказчику — определенном господину Деревянко, так хотелось очернить коммуниста нардепа Калетника и одновременно блок Юлии Тимошенко? Все оказалось довольно просто. Оказалось, что экс-заказчик Деревянко является основателем известной корп

Кодекс професійного українського журналіста твердить – замовник завжди правий. Якщо не правий, дивись пункт перший. Починаючи наше видання, за допомогою якого, зараз у корупційних діях можна звинуватити будь-кого в цьому світі, просто зарахувавши його до лав так званого «ОПГ Софтлайн», ми суворо дотримувалися вищезазначених правил.

Не задавали зайвих питань, вірили на слово, не перевіряючи інформацію, висмоктували з пальця факти. Проте у якийсь момент настав час засумніватися. Причина була банальна і матеріальна – замовник не заплатив гроші. У такому разі вступає в дію інше правило: голодний журналіст – чесний журналіст. І злий. Отож, ми нарешті засумнівалися і вирішили провести справжнє антикорупційне розслідування. Найперше, потрібно було знайти зв’язок між замовником і персонажами наших попередніх опусів. Чому замовнику – певному пану Дерев’янку, так хотілося очорнити комуніста нардепа Калетника і одночасно блок Юлії Тимошенко? Усе виявилося доволі просто. Виявилося, що екс-замовник Дерев’янко є засновником певної корпорації „Арт-мастер”. Попри назву до мистецтва ця фірма не має жодного стосунку. Хіба що до мистецтва кримінального і корупційного. Бо схема, яку придумала і впровадила „Арт-мастер” проста і геніальна водночас.

Вона щороку викачує мільярди гривень – причому не просто з бюджету, а з конкретних громадян України, які користуються послугами нотаріусів та документацією. Народний депутат, голова комітету боротьби з корупцією та організованою злочинністю Калетник і блок Юлії Тимошенко стали об’єктом нападок з боку Дерев’янка з однієї простої причини – Калетник схему викрив, а БЮТ намагається її ліквідувати. Звідси напевно і розпачливе волання екс-замовника Дерев’янка особисто до лідера БЮТ прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Ще б пак – втрачати кілька мільярдів щорічно „з повітря” нікому не хочеться. Так само як не хочеться бути притягнутим до відповідальності за одну з найбільших афер сучасної України.

Про особу самого Юрія Дерев’янка відомо мало. Це прізвище ви не знайдете ні у Гуглі, ні в Яндексі. Попри те, що наш екс-замовник встиг потрапити до списків „Нашої України”, від партії промисловців і підприємців. Навіть хотів стати заступником голови того самого комітету по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю. Так хотів боротися з корупцією чи очолити її? Попри зайняття публічних посад, Дерев’янко ніколи не світився у пресі. Непрозорість завжди наводить на думку про нечистоту і нечесність. Хоча відомостей про нашого екс-замовника ми не знайшли у Інтернеті та інших відкритих, деяка інформація про нього міститься у зведеннях правоохоронних органів. Київська міліція двічі притягувала екс-замовника і майже-депутата Дерев’янка до адміністративної  відповідальності. За бомжування. Відсутність прописки, а згодом реєстрації.

Утім кілька років тому екс-бомж різко розбагатів. На наших з вами грошах. Особистості у корупції не грають ролі, головне схеми. Одну таку схему і впровадив у життя Дерев’янко з своєю фірмою „Арт-мастер”. І нещодавно цю схему „розкрив” нардеп-комуніст Калетник. За що вже встиг отримати порцію „чорнухи”. Є в Україні Міністерство юстиції. При цьому міністерстві діє державне підприємство, відповідальне за всю електронну документацію. Тобто, бази  даних нотаріусів, договорів купівлі-продажу, застав, довіреностей тощо. Без цих баз даних могли б масово процвітати афери з авто і нерухомістю, словом, настав би хаос і анархія.

Час до часу програмне забезпечення слід оновлювати. Для цього проводиться тендер. Кілька років тому на тендері чомусь перемагає саме фірма „Арт-мастер”, засновником якої є уже згадуваний Юрій Дерев’янко. Нечиста перемога на тендері це ще півбіди. До цього усі звикли. Хоча це не означає, що така практика нормальна. Особливо з огляду намірів України вступити до Євроспільности. Можливо, правоохоронцям варто було б вчинити кілька показових покарань для корупціонерів на зразок Деревянка – щоб іншим неповадно було. Тоді до таких махінацій інакше ставитиметься суспільство, розуміючи, що крадуть не просто якісь міфічні бюджетні кошти, а їх власні.

А хронічні корупціонери на зразок екс-бомжа Деревянка або сидітимуть в тюрмах, або будуть боятися. Наразі ж Дерев’янко таки боїться. Але не відповідальності за аферу з тендером, а іншої. Куди серйознішої. Бо ідеться не про сотні тисяч гривень за крадене програмне забезпечення, а про мільярди гривень. Бо далі відбувається унікальна річ. Хоча держава в особі Мінюсту купила на тендері програмне забезпечення у „Арт-мастеру”, права на нього чомусь залишилися у цієї сумнівної компанії. І щомісяця Мінюст виділяє мільйони гривень оренди.

Точніше буде сказати виділяємо ми з вами. Тому що за кожен документ чи то у нотаріуса, чи в управліннях юстиції чи навіть у статистиці значну частину коштів ми відправляємо прямо в кишеню до Деревянка. Хочете оформити довіреність на авто – половина суми іде „Арт-мастеру”. За банальну довідку про відсутність заборгованості перед бюджетом крім власне бюджетної платні ще 50 гривень ви платите особисто екс-бомжу. Уявляєте? Кожна операція у нотаріуса приносить гроші одній людині в Україні. Той самий народний депутат Калетник підрахував, що загальний прибуток Арт-мастеру склав 5 мільярдів гривень. Наших грошей.

Які хтось заробляє палець об палець не вдаривши. Зрозуміло, що схема не могла б діяти без згоди Мінюсту. У корупції є одна прикра річ – вона пускає метастази. Навіть чиновник не корупціонер, який випадково не помітив схему мимоволі стає співучасником. І заручником. На нього в аферистів уже є компромат. Важелі впливу. Так і у даному випадку. Міністри змінювалися, схема працювала. Аж донедавна, поки її не викрили. БЮТ на чолі з прем’єр-міністром Юлією Тимошенко вирішив всерйоз розібратися з корупцією. От і вийшло, що для екс-бомжа Деревянка ворогами одночасно стали БЮТ і комуністи. А схему от-от таки поламають. Уже влітку матеріали по „Арт-мастеру” всерйоз розглядалися на Кабміні. Ішлося навіть про відставку міністра Оніщука.

Однак через політчину ситуацію і знекровлення уряду це питання відклалося. Оніщуку дали можливість виправитися – ліквідувати корупційну схему. Однак міністр на це не наважився. Може, страх звільнення менший якогось іншого страху. А, можливо, визначальним стало те, що якраз у цей момент міністр, Оніщук, кажуть, отримав від Деревянка хороший подарунок. „Свічний заводик”. – фабрику державної документації „Зоря”. Корупція поки що жива і намагається зберегтися, користуючись нестабільною політичною ситуацією. Проте час уже поставити крапку. І є інформація, що незабаром це таки буде зроблено. Однією з найгучніших кримінальних справ в історії сучасної України.