Як тестувати кандидатів: практичне керівництво з вибору народного депутата

Читати цю новину російською мовою

Кожного разу напередодні виборів у нас, виборців, виникає запитання: “ну, кого?”

Багато хто в нашій країні прагне зайняти різні виборні посади, але серед них

вкрай мало справжніх творців, людей справи та вчинків.

Як серед десятків кандидатів знайти саме того, хто насправді працюватиме на нас, заради добробуту своїх виборців?

Як підвищити свої шанси отримати позитивні зміни?

І чи можна це зробити в принципі?

Так, це можливо.

Як це зробити?

Підійти до вибору кандидата, як дослідник підходить до розв’язання задачі. Вивчити, порівняти, проаналізувати…

Хочу поділитися з вами прикладом такого розв’язання-дослідження, яке я провів для себе у своєму рідному районі Києва — Оболоні.

Отже, умова задачі.

У 217-му одномандатному виборчому окрузі (місто Київ, Оболонь) у народні депутати України балотуються 25 кандидатів.

У кожного — своя програма. Своя історія життя — біографія. Свою передвиборну кампанію вони теж ведуть по-різному.

Завдання: знайти і обрати саме того кандидата, який, отримавши мандат народного депутата України, виконуватиме свою програму, а не забуде про неї ще до світанку наступного після виборів дня.

Метод розв’язання: тестування кандидатів за основними ознаками.

Тест перший. Читаємо програму: що і як мені пропонують?

Починаємо розв’язувати задачу вибору гідного кандидата, відсіваючи за найпершим фактором — передвиборна програма.

Перше, на що звертаю увагу, це те, що у кандидата, як правило, є дві версії програми. Перша – “коротка” (її розмір регламентований законом), яку він віддає в ЦВК і яка публікується за рахунок держави у газеті та на сайті ЦВК. Друга – “розширена версія”, яка друкується кандидатом за власні кошти і розповсюджується на його власний розсуд. Саме в ній кандидат (за задумом) може детально викласти своє бачення проблематики округу та шляхів їх розв’язання

“Коротку версію” знайти не важко — зайшов на сайт ЦВК та читаєш…

А ось “розширену” – тут вже як поталанить: чи зустрінеш агітатора або й самого кандидата чи ні, дадуть тобі програму або ні…

Мені пощастило: декілька програм дали біля метро, а одну я навіть отримав поштою (про це пізніше).

Починаю тестування з зовнішнього вигляду програм. Більшість хочеться назвати “програмками”. Це складені вдвоє чи втроє папірці, на яких, з тими чи іншими дизайнерськими витребеньками, коротко викладено обіцянки кандидата. І практично відсутня інформація про те, як кандидат бачить шляхи розв’язання тієї або іншої проблеми.

На цьому фоні виділяється програма Василя Гуреєва (саме вона прийшла мені поштою) — і зовнішньо, і за своєю суттю. Великий формат, якісний друк. Відразу помітно, що підхід до продукту був ґрунтовним: розраховано на роки роботи.

По суті ця програма так само істотно відрізняється від решти. На декількох сторінках докладно (хоч і трохи замудро) описано не лише проблеми Оболоні (більшість із них близькі й мені) та України, але й шляхи їх розв’язання. Що потішило: по-перше, Гуреєв розуміє, що вирішувати проблеми Оболоні потрібно в комплексі з вирішенням проблем всієї України, а не окремо. Але при цьому він пропонує мені, мешканцю Оболоні, пріоритетну можливість — першому опинитися в районі “поліпшеного проживання”.

По-друге, мені не довелося бігати за цією програмою. Мені її культурно, по-європейськи, надіслали додому поштою. При цьому залишили мені вибір — читати чи ні… Дрібниця, а приємно.

Третій, але не менш важливий момент: в цій програмі не було ніяких політичних гасел. Ані “покращення — вже настало” (де? чому я не в курсі?), ані “ми їх зупинимо” (кого зупинимо? “покращення”?), ані зовсім вже незрозумілого “настав час удару” ( а кого ж битимуть ? Мені, особисто, байдуже, яка партія поліпшуватиме моє життя. Головне, щоб вона робила це насправді, а не у своїх гаслах та в уяві піарників… Мені цікаво дізнатися про розв’язання моїх проблем, а не про чужі політичні з’ясування відносин.

Результат першого тесту такий: всього пройшло п’ять кандидатів. Четверо — умовно, а один — насправді, на 100%. Його програма і своїм зовнішнім виглядом, і за своєю суттю привернула мою увагу. Тому, саме її я й відклав, щоб зберегти (стане Гуреєв депутатом, – через декілька років порівняю його наміри з конкретними справами), а решту — прочитав та викинув.

Тест на біографію: хто своїм життям довів, що він гідний довіри?

Мій старий знайомий кадровик полюбляє демонструвати цікавий фокус: прочитавши офіційну біографію незнайомої йому людини, він відразу давав їй чітку й правдиву характеристику, яка дивує навіть тих людей, які особисто знають цю людину.

Таємниця розкривається просто — цей кадровик мав уміння уважно читати, порівнювати факти та робити висновки.

Його я й попросив допомогти мені провести другий тест: тест на біографію.

Для чистоти експерименту я взяв біографії з відкритих джерел, роздрукував їх без імен та прізвищ.

Було цікаво спостерігати за його роботою. Він уважно читав скупі рядки і кидав фрази: “цей якийсь мутний, біографія схожа на біографію шахрая…”, “цей несамостійний — все життя під кимось, зараз ось до боксера прилаштувався….”, “цей, хоч і замміністра, але, вочевидь, “базарний діяч”…”, “з цим все зрозуміло — професійний опозиціонер і полюбляє закликати на барикади…”, “з цим також все зрозуміло — професійний балабол-політолог з бидловізора…”.

Купка “забракованих” поступово зростала.

І раптом експерт “завис”. Читав вдумливо, довго.

“Серйозний мужик… Довго йшов по кар’єрних сходах і міністром став заслужено. Зрозуміло, що потім його ще тричі призначали на цю посаду. Молодець — у свої шістдесят став чемпіоном світу. Депутатствує, правда, довго, але це теж нічого — видно, що за нього різні політики тримаються… Освіта правильна, системна..”. Потім подумав і додав – “правда, не зрозуміло, навіщо людині такого рівня потрібні проблеми Оболоні?”.

Я знизав плечима і відповів: “Говорить, що країні потрібен позитивний приклад, пропонує розпочати з Оболоні”. “Гаразд, тоді варто подивитися як у нього це вийде… Як його прізвище?”

Підсумки тестування на біографію: пройшло двоє: один — чисто на 100% (Гуреєв, з коментарем “подивимося, як у нього це вийде”) і другий — умовно (Лановий з коментарем “якийсь він несправжній міністр економіки, але людина – непогана”).

Тест на адекватність і хабарництво

“Буття визначає свідомість” – це те, що я виніс з марксистської-ленінської філософії, і з чим абсолютно згодний.

Цю тезу я взяв за основу третього тесту — тесту на адекватність.

Тестував я те, як кандидати ведуть свої передвиборні кампанії.

Хочу відверто сказати — я за те, щоб у нас у країні виборів було багато – гарних і різних. Тому що перед виборами всі оживляються і починають фарбувати-білити, роздавати продуктові пайки і навіть гроші (мені особисто не давали, але наполегливі чутки “про конверти” продовжують розповсюджуватися). Так ось, про буття і про свідомість. Якщо людина крадій і хабарник, то й інших він вважає такими ж і замість переконання пропонує їм хабар. Грошима в конверті, гречкою у пакеті, поспіхом пофарбованим парканом чи “терміновим” асфальтуванням дворів.

І тут знову не обійшлося без курйозів. Один чиновник-еколог “голосно” розставив по всьому району яскраво-жовті “еко-смітники”, а потім забув регулярно вивозити з них сміття… До того ж, було це у літню спеку… думаю продовжувати не варто…

Але в цілому – “хабарницька активність” кандидатів, мені як виборцю подобається. Хоч і подачки це, але я приймаю їх охоче, не відмовляюся. А ось про їхнього “рушія” роблю простий і однозначний висновок — ще один хабарник.

Тому всі, кого я зустрів “зі шваброю в руках”, автоматично потрапили в категорію “брак” мого третього тесту. Не тому, що я проти їхніх “ініціатив”, а тому, що я не вірю в їхню щирість і чудово розумію, що 29 жовтня вони забудуть про мій двір і про свої обіцянки.

Але повторю: за їхню активність я вдячний — якась, але все ж таки користь для району, і мені підказка, за кого голосувати небезпечно.

Таким чином, з цього тесту вибули відразу п’ятеро.

Йду на зустріч! – друга частина третього тесту

Другий індикатор — хто і як проводить зустрічі з виборцями. Один регулярно стоїть з мегафоном і “групою підтримки” у наметі біля метро і голосно кричить мені у вухо про те, що потрібно звільнити ув’язнену. Другий запросив шефа-боксера і провів масовий мітинг. Третій — молодець — провів наймасовішу зарядку на свіжому повітрі (правда, залишилося незрозумілим, при чому тут робота в парламенті?..)

В. Гуреєва я зустрів випадково, коли йшов ввечері додому. Він височів над десятком-другим людей і про щось енергійно розповідав. Слухачами були переважно літні люди. Та воно і зрозуміло — хто ж іще має вільний час ходити на зустрічі з кандидатами?

Про що вони там говорили, я не чув. Але подумав: “Молодець мужик. Сам прийшов, розмовляє навіть з такою малою кількістю людей, значить поважає”.

На цьому тесті я відсіяв ще трьох — того, що біля метро з мегафоном і двох з масовими святами. Плюс поставив знаки запитань напроти прізвищ тих, у кого не побачив ані зустрічей, ані оголошень про них.

Що пишуть на парканах? – фінальна частина третього тесту та його підсумок

Ну і третій критерій третього тесту — реклама. Найпомітніша — великі рекламні щити (біл-борди). Вони мене просто потішили.

Один кандидат (мабуть помилково) завісив Оболонь своїми портретами у брудно-сірій футболці на агресивно-помаранчевому тлі, а обиратися пішов у сусідньому окрузі…

Другий написав про те, що все в його руках, “які не треба опускати”.

Третій просто написав велику літеру “К” з якої вилітає його прізвище (мабуть, другим його “шедевром” є наліпки, якими «прикрасили» всі пам’ятники і стіни району, і на яких літера “К” перетворилася у стрілку, що вказує наліво).

Четвертий пішов ще простішим шляхом — розмалював асфальт обіцянкою захистити кожного. Тепер доводиться обходити написане… Раптом автор подумає, що це вандалізм і почне захищати Оболонь і від мене також…

Про заклеєні стіни будинків, паркани і стовпи — мовчу. Це вже звичне видовище для кожних виборів…

В рекламі знову відрізнився Гуреєв. Спочатку він написав “Оболоні — європейський рівень життя”, чим, зізнаюся, дещо здивував мене. Погодьтеся — стомилися ми від цього “євроремонту”, а він не побоявся взяти і винести “Європу” у заголовок свого звернення до виборців. Але потім він же мене й потішив — почав говорити про те, що конкретно буде зроблено, щоб ми стали жити як у Європі. Просто і зрозуміло, наочно і по пунктах.

Підсумок третього тесту: відсіялися всі, хто “на парканах”, плюс “той, що не опускає руки”, плюс асфальтовий “захисник кожного”.

3:0 на мою користь — загальний підсумок тестування

Під час проведення тесту жоден кандидат не постраждав.

А у загальному заліку беззастережну перемогу отримав Василь Гуреєв.

Мені сподобалася його програма (і за формою, і за змістом, і за способом доставки).

Мене приємно здивувала і викликала повагу його біографія.

Мені сподобалася його манера вести агітацію — чітко і зрозуміло, але ненав’язливо.

Звісно, деякі його тези здаються занадто захмарними та надто розумними , та й сам він виглядає дуже вже по-європейськи. Але таким представником я буду точно пишатися. Більш того, шанси, що він серйозно і ґрунтовно підійде до реалізації своїх намірів, дуже високі.

Тому підсумок тесту: Гуреєв і інші — 3:0 на мою користь.

А ви можете провести цей тест самостійно.

Ігор Андрієнко