Орда з Галичини

Смолоскипний марш ВО «Свобода» на честь Бандери

Неякісний націоналізм «Свободи» - це поразка української справи. За роки Незалежності стільки говорилося про розкол України, стільки прогнозувалося спроб цих розколів, що інша країна вже б давно не витримала – розкололася таки.

Чому не сталося? Пояснення просте: незважаючи на всі культурні, мовні, політичні, релігійні, економічні etc. протиріччя між регіонами, кожен з них має свої – випробувані історією і загартовані часом – патріотичні засади.

Волинянин та луганчанин, подолянин та мешканець Київщини в першу чергу є патріотами свого краю. За двадцять років спаяти ці «містечкові патріотизми» у єдине, хоч і мозаїчне, мультипатріотичне панно не вдалося. Але, разом з тим, розіграванцям «української карти» що з Кремля, що з Брюсселю чи Вашингтону, що доморощеним талейранам не вдалося почубити українські схід і захід до невідворотного. От, голосують по-різному Донбас та Львівщина – та й годі, на те вона й демократія.

На жаль, нині Україна переживає найбільшу загрозу розколу. І парадокс ситуації у тому, що загроза прийшла звідки не чекали – з заходу.

Дивіться: живе собі, скажімо, подолянин. В міру освічений, аби розуміти, що в побуті користується місцевими діалектизмами, але, пишучи, цілком в стані користуватись літературним стандартом. І раптом, звідки не візьмись, з’являється проява на ім’я Фаріон, і мало того, що починає називати його носієм суржику – ще й нав’язує якісь чудернацькі словесні конструкції на кшталт «спеціяльно». Нав’язувати агресивно.

До того ж агресія ця шириться і на релігійному, і на політичному, і на загальнокультурному грунті. Головне, що Ірина Фаріон з’явилась не з Сиктивкару, і не з партії Жириновського, а зі Львова – від «Свободи».

Ця партія принесла у велику політику два феномени. Перший: будучи довгий час маргінальною, суто галичанською політичною силою, вміло скористалася умонастроями центру країни і здобула парламентські мандати навіть на столичному рівні. Другий: зуміла моментально розвіяти туман ейфорії у своїх нових виборів печерним націоналізмом і повною відсутністю політичної ґречності.

Думаєте, у Львові від «Свободи» в захваті геть усі? Згадайте «наліт Фуріон» на тамтешні дитсадки, коли дітям тільки-но почали щепити націоналізм та, ксенофобію. Усі керівники дошкільних закладів «мовчали в хустину» – «Свобода» на той час вже підім’яла під себе значну частину місцевого політикуму.

Лише одна пані Мацьків, керівник львівського садочку №163 «Сопілка», рішуче заперечила тоді, аби дітей змалку вчили ненависті до інших народів. І мало не поплатилася посадою. Бо міський депутат – «свободівець» Гринда вимагав «терміново створити комісію по проведенню службового розслідування відносно негідної поведінки Мацьків Зеновії Іванівни та розглянути питання доцільності перебування її на посаді завідувача дошкільного закладу».

Пропоную простий тест. Згадати, якими «простими хлопцями у вишиванках» зайшли в парламент новообрані депутати від «Свободи», і в яких костюмах світових брендів виблискують вони нині на різноманітних телевізійних ток-шоу. Якими лозунгами про демократію та європейські цінності сипали вони під час виборчої компанії, і як гармонійно сьогодні з їх уст лунають заклики до кровопролиття.

І це не тільки у Верховній Раді. Як показує досвід, там, де в місцевих органах влади «завівся» бодай один «свободівець», за ним відразу на місцевий грунт починають пересаджуватися його бізнес-партнери, а відтак керівники різних штибів, які призначаються, а не обираються місцевою громадою. І які мають доступ до фінансових потоків. А потім проходить певний час і здивована «братія, вирячивши очі», як писав Тарас Шевченко, узнає, що вона не так розмовляє, не так молиться і взагалі – не так любить Україну!

На перших порах стає смішно: «Прийшли якісь галичани і вчать нас «батьківщину любити»! Потім викликає подив фантастичне зростання матеріального благополуччя адептів патріотизму по-галичанські. І відбувається те, чого не змогли добитись вороги України за двадцять років незалежності: відверте, м’яко кажучи, неприйняття деяких ментальних рис західних регіонів.

«Свобода» не усвідомлює цього, чи вона – найбільш вдалий проект по розколу держави?

Источник: Власти.нет