Путін доручив «генералу Армагеддону» розбомбити всі мости Києва: чому саме зараз – Telegraph

Президент Росії Володимир Путін намагається змістити акцент війни на театр, де, на його думку, Росія має перевагу: випробування витривалості українського цивільного населення.

Напередодні зими він знову вдається до тактики терору проти міст і цивільних об’єктів — і для цього залучив генерала Сергія Суровікіна, відомого як «генерал Армагеддон».

Саме Суровікін керував масованими бомбардуваннями сирійського Алеппо, під час яких загинули тисячі цивільних. Тепер, за оцінкою британського видання The Telegraph, його досвід мають застосувати проти Києва.

Чому Путіну потрібна зміна

Російський наступ на Донбасі вже кілька місяців перебуває у складній ситуації. Українські сили тіснять російські позиції біля Покровська та Лиману, а втрати РФ залишаються надзвичайно високими. Президент Володимир Зеленський заявляв, що лише за один тиждень було вбито понад 10 тисяч російських військових.

Навіть якщо точна цифра потребує подальшої верифікації, немає сумнівів: Росія платить величезну ціну за обмежені територіальні здобутки. Водночас Кремль стикається з дефіцитом людей — набирати достатню кількість контрактників («контрактників») стає дедалі важче.

Теоретично Путін міг би оголосити нову мобілізацію. Проте в Кремлі розуміють, що чергова масштабна хвиля, яка потенційно торкнеться сотень тисяч росіян, може мати вибухові політичні наслідки. Тому диктатору потрібна різка зміна військового балансу ще до того, як він буде змушений ухвалювати рішення, здатне поставити під загрозу його владу.

Ставка на терор

Відповідь стає дедалі очевиднішою: якщо Росія не може розбити українську армію, вона спробує зламати український народ і державу цієї зими. Це не нова тактика. Путін підтримував жорстоку кампанію Башара Асада в Сирії, де лікарні, школи та житлові квартали ставали цілями російської вогневої потужності.

Розрахунок був простим: убити, поранити і залякати достатню кількість цивільних — зробити їхнє життя настільки небезпечним і жахливим, щоб вони самі вимагали від свого уряду припинення війни. У Сирії це не спрацювало. З великою ймовірністю не спрацює і в Україні.

Київ уже перебуває під майже безперервними атаками. Лише у вівторок у столиці оголошували 18 повітряних тривог. Російські ракети та дрони б’ють углиб міста, пошкоджуючи цивільну інфраструктуру, зокрема Національну академію наук.

Мости через Дніпро — пріоритетна ціль

Сім мостів через Дніпро є очевидними об’єктами для ударів. Київ, як і більшість столиць, є ключовим автомобільним і залізничним вузлом. Якщо розрізати місто навпіл, це паралізує північ України. Ефект можна порівняти з тим, що сталося б на південному сході Англії, якби впали всі мости Лондона, включно з тими, що на кільцевій М25.

Це не поведінка людини, яка готується завершувати війну. Це поведінка диктатора, який готує своє населення до довшої війни.

Вразливість України та розрахунок Кремля

Небезпека полягає в тому, що Путін виявив слабке місце. Запаси українських засобів протиповітряної оборони перебувають під величезним тиском. Особливо гостро відчувається дефіцит дорогих перехоплювачів, зокрема американських Patriot. У Москві це добре розуміють. Тому Росія адаптує тактику: дедалі більше виходить за межі суто військових цілей і прагне паралізувати інфраструктуру, яка дозволяє Києву та іншим містам функціонувати.

Саме тому Захід має чітко усвідомити, що саме намагається зробити Путін, поки не стало надто пізно. Його розрахунок завжди був брутально простим: чи зможе Росія пережити суперника? Путін вірить, що так.

Він продемонстрував надзвичайну готовність жертвувати російськими солдатами. Для Кремля людське життя — дешевий ресурс. Росія має значно більшу кількість населення, ніж Україна, і поступово перевела економіку на воєнні рейки. Тому Путін вважає, що Росія може витримувати втрати довше, ніж Україна — удари, і, що найважливіше, довше, ніж західні уряди зможуть зберігати суспільну та політичну підтримку.

Ставка на політичну витривалість Заходу

Саме це і є справжньою битвою. Питання полягає не лише в тому, чи втримає Україна Покровськ чи Лиман. Питання в тому, чи мають Британія та Європа політичну витривалість, щоб Україна стояла наступного року і через рік після нього.

Автор матеріалу висловлює сумнів, що британський уряд повністю це розуміє. Прем’єр-міністр відкрито заявляв, що для нього соціальний захист важливіший за національну безпеку. Такі пріоритети, на думку автора, перевернуті з ніг на голову: неможливо забезпечити соціальний захист, якщо країна не є безпечною.

Що має зробити Захід

Захід має різко збільшити постачання ракет для ППО, радарів, дронів і систем радіоелектронної боротьби. Але варто також бути готовими розглядати кроки, які ще два роки тому здавалися немислимими.

Якщо Росія цілеспрямовано і в промислових масштабах б’є по цивільній інфраструктурі, НАТО має серйозно вивчити, як його переважна повітряна потужність може бути використана для захисту українських цивільних і критичної інфраструктури без прямого вступу у війну. Це не обов’язково означає оголошення класичної безпольотної зони вже завтра. Це означає серйозний розгляд питання, чи можуть літаки НАТО в екстремальних ситуаціях допомагати захищати визначені райони чи критичні об’єкти — особливо коли альтернативою є можливість для російських ракет і дронів безкарно вбивати цивільних.

Женевські конвенції чітко забороняють навмисне націлювання на цивільних без військової необхідності.

Саме тоді, коли Україна, здається, набирає обертів на полі бою, Путін намагається перевести війну на майданчик, де, на його думку, Росія має перевагу: випробування витривалості цивільного населення.

Захід не повинен дозволити йому це зробити.

Українська армія дає відсіч на Донбасі і завдає величезних втрат російським військам. Саме зараз Захід має посилювати підтримку, а не відступати. Путін розуміє силу, але ще краще розуміє слабкість.

0
08.10.2026 12:45