Чим закінчився заколот Пригожина і що буде далі

Наслідки заколоту голови ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина та його угоди із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком залишаються неясними.

Про це йдеться у зведенні Інституту вивчення війни (ISW).

Експерти ISW цитують інформацію «Медузи» (видання визнане владою Росії іноагентом та небажаною організацією) про те, що Пригожин намагався зв’язатися з кремлівською адміністрацією опівдні 24 червня, коли бойовики ПВК «Вагнер» рухалися на північ від Ростова-на-Дону у бік Москви Але Путін відмовився з ним говорити.

Щойно Пригожин побачив відсутність широкої військової підтримки своїх дій та змінив свою думку щодо перспектив ПВК, Кремль розпочав переговори за участю Лукашенка, керівника адміністрації президента Росії Антона Вайна та посла Росії у Білорусі Бориса Гризлова.

Наслідки збройного повстання «Вагнера» до кінця незрозумілі, як і те, що Кремль та Міністерство оборони Росії мають намір робити з особовим складом «Вагнера» і чи бойовики ПВК підуть на співпрацю.

Той факт, що вагнерівці повертаються до своїх тренувальних таборів із військовою технікою, вказує на те, що Кремль має намір зберегти принаймні деякі елементи особового складу ПВК, хоча майбутнє командування та організаційної структури компанії неясно.

Неясними залишаються і наслідки керівництва Міністерства оборони Росії. Деякі російські джерела вважають, що губернатор Тульської області Олексій Дюмін може замінити Шойгу на посаді міністра оборони, хоча ISW не може підтвердити ці припущення.

Будь-які зміни в керівництві російського Міноборони стали б значною перемогою Пригожина, який обґрунтовував свій заколот, прямо звинувачуючи Шойгу та голову російського Генштабу Герасимова у загибелі десятків тисяч російських солдатів в Україні, зазначають експерти ISW.