Жінки ВПО за кордоном: сподівання на нове життя

Читати цю новину російською мовою
Жінки ВПО за кордоном: сподівання на нове життя
Початок 2024 року для багатьох біженців — час роздумів: що робити далі? Залишатися за кордоном чи залишити назавжди чужину і повертатися додому в Україну?

Близько 6 мільйонів українців рятуються в Європі станом на початок 2024 року. У країнах Європи зареєстровано 5,936,700 українців зі статусом тимчасового захисту.

У разі, якщо активні бойові дії закінчаться у найближчі місяці, близько 2-х мільйонів українців можуть залишитися у Європі, проте у разі більш тривалої війни ця цифра може зрости в кілька разів.

Наприклад, Німеччина прийняла більше одного мільйона біженців із України. Здебільшого, це жінки та діти. Багато хто з них звичайно мріє про те, щоб повернутися на батьківщину. Є в Німеччині і ті, хто вирішив залишитися. Бажання повернутися до України цілком зрозуміле – це і складнощі адаптації у чужій країні, і незнання німецької мови,і туга зарідними, що залишилися на батьківщині.

А про причини залишитися, нашим журналістам погодилась відверто розповісти біженка зУкраїни, 45 річна Таміла.

-             Таміло,для початку розкажіть про себе. Звідки Ви? Яке життя у Вас було вУкраїні?

Я родом з міста Рівне. Жила там, росла, навчалась, в юності гуляла, і ще зовсім молодою вперше вийшла заміж. У шлюбі народився син. Але сімейне щастя несклалося, з часом зрозуміла, що кохання для жіночого щастя, не головне. І я в пошуках іншого життя переїхала до Києва. Я була впевнена, що в столиці, у мене було більше шансів знайти собі підходящу пару і, як кажуть «вибитися в люди».

В Києві у мене, як у комунікабельної, гарної зовнішності дівчини, відразу з’явилось багато залицяльників. Були стосунки, короткочасні та більш тривалі. Маю навіть гіркий досвід стосунків з альфонсом, котрий набравши на мене кредитів, просто зник. Після цього, я деякий час була самотня, і навіть було бажання помсти до всіх чоловіків.Отримавши такий життєвий досвід, я зробила для себе важливий висновок – мати стосунки лише з серйозними, заможними чоловіками, котрі повинні повністю забезпечувати мене і виконувати всі мої примхи. Щоб вони мали можливість подорожей, гарних авто, дорогих подарунків та особливої уваги до мене. Через деякий час, саме такий чоловік знайшовся. І щоб втримати його біля себе, я вирішила не тільки добре грати в неземне кохання до нього, а ще й народити йому дитину. Більш того, завдяки чоловіку, новонароджена донька отримала громадянство США.

-             Розкажіть про свою родину.

А що тут розказувати? Як я вже казала, я родом із Рівного. Моя сім’я відома та шановна в місті і виховували мене в дусі українського патріотизму.Тому чесно кажучи, коли виникла необхідність евакуації до Німеччини, в мене небуло бажання залишати батьків. Але чоловік пояснив мені, що за кордоном я і діти будуть в безпеці. Тим більше, він сам все організував, і переїзди, і місця проживання. В пошуках більш комфортного життя для мене і дітей, мій чоловік возив нас по різних країнах. Спочатку це була Польща, потім Чехія, і нарешті ми зупинилися у Вюрцбурзі, Баварія, де проживали наші добрі знайомі. Крім того, матеріальна підтримка біженців в Німеччині була самою значною в Європі.

-             Як діти віднеслися до таких переїздів?

Моєму старшому сину було майже 18 років. Його вихованням займався рідний батько, але мій чоловік умовив сина поїхати з нами за кордон. Син не мав особливого бажання покидати Україну, але завдяки чоловіку, у котрого склалися дуже довірливі відносини з нерідним сином, вдалося умовити. Тим більше, чоловік пообіцяв забрати його назад в Україну, організувавши йому переїзд, як тільки це стане можливим.

У чоловіка, є ще свій син, від попереднього шлюбу, якого він сам виховує. Я особливо не втручаюсь в ці моменти, тому і про відношення до переїздів його сина, нічого сказати не можу.

Ще є наша спільна донька, але їй всього 4 роки, тому навряд чи вона все розуміє. Для неї, це пригода і багато всього нового і цікавого. Тим більше,завдяки чоловіку, до речі, вже бувшому, донька ходить у гарний місцевий садочок, де вона чудово адаптувалася.

-             А чому чоловік став бувшим, і чому Ви вирішили залишитися в Німеччині?

Важко так сказати. Я в основному, проживала в Україні, і коли попала в Німеччину зрозуміла, що це шанс. Шанс кардинально змінити своє життя. Розумієте, я ще молода, приваблива жінка, яка ще не все побачила в своєму житті. І тут ще почалася ця війна. Мій чоловік почав набагато менше приділяти мені уваги. Замість приємних сюрпризів, подарунків, відпочинку він цілими днями займався то своїм бізнесом в Україні, то якимись авто для ЗСУ, то пропадав в волонтерських центрах. Одним словом, я його майже не бачила.

А мені, як жінці хочеться уваги тут і зараз, а не чекати, поки чоловік повирішує свої і чужі проблеми. Тим більше, чоловік категорично не хотів залишатися жити в Німеччині. Тому я і вирішила розлучитися з ним, звичайно, наша з ним донька залишиться тут зі мною.

-        Ви не побоялисьсама, та ще й з дитиною, залишитися в чужій країні?

Я завжди була впевнена, що жінка з моєю зовнішністю, комунікабельністю та чималеньким досвідом у стосунках з чоловіками, знайде собі гідного мене чоловіка. Тим більше, я зрозуміла, що мене приваблюють саме чоловіки-німці. У них виявилось дуже багато якостей, яких рідко зустрінеш у українців, і які мене приваблюють.

Насамперед, це педантичність, бажання досконально організувати і впорядкувати всі сторони життя, прагнення до охайності, акуратності та коректності. Німці завжди ретельно слідкують за своїм здоров’ям, вміють добре відпочивати, багато хто дуже забезпечений не одне покоління. В основному, працюючи лише до 16-ї години, багато часу проводятьз жінкою і вони вміють добре піклуватися про жінок.

Крім того, німці в основному більш схильні до старших себе жінок, шукають для себе, так би мовити, дружину в ролі «мамочки». А для мого віку та мого досвіду це саме те, що потрібно. Я можу навчити їх багато чому і молоді «гарячі» німці зможуть внести в моє життя багато приємних емоцій та задоволення.

-        Ви казали, що вашому сину було майже 18 коли ви виїхали. Що він планує в Німеччині?

Я розумію ваше запитання. Бути патріотом, це означає не лише захищати Батьківщину зі зброєю в руках. Це можливо робити через соціальні мережі, поплюжуючи ворога та його мову, як це роблять наші блогери. Інтелект нації потрібно зберегти для відновлення України.

-             А як же Україна та патріотизм, в якому Вас виховали?

Так, десь в глибині душі я все ж таки патріотка своєї держави, але мені хочеться хорошого чоловіка тут і зараз, а не очікування поки чоловік вирішить всі проблеми, чи тим більше, повернеться з фронту. Може я некоректно висловлюсь, але про переважну більшість наших хлопців як кажуть?: «Славні хлопці українці – ні вкишені, ні в ш…..і».

-             Так, сказано досить грубо. А чим Ви плануєте займатися в Німеччині, яким Ви бачите своє життя тут?

Я ще не знаю, як я буду вирішувати побутові та фінансові проблеми, які виникли після розлучення. В мене є деякі джерела фінансування, крім того, бувший чоловік має повністю забезпечувати доньку. Але спочатку я хочу просто відпочити. Відпочити від всього. Для цього я вирішила, для початку продати автомобіль, який мені подарував раніше чоловік, і на ці кошти кудись поїхати відпочивати на елітних курортах. Може там зустріну своє щастя. До речі Німеччині настільки добре працює комунальний транспорт, що я цілком обійдуся без авто. А мені конче потрібен відпочинок.

А після відпочинку, окрім основного завдання – знайти собі достойного,заможного німця, я збираюся обов’язково допомагати жінкам-біженкам зУкраїни.

-             Яксаме Ви можете допомогти їм у Німеччині?

У мене досить великий досвід в знайомствах. Я добре знаю, як саме потрібно шукати і як саме зацікавлювати потрібних чоловіків на сайтах знайомств. От я іхочу допомагати жінкам з України знаходити тут у Німеччині своє нове життя,своє нове щастя, а не зациклюватися на залишеному в Україні.

Перше: необхідно вивчити німецьку мову. Як мінімум для того, щоб спілкуватися з німецькими чоловіками та вміти їх віддячити. Друге: гарна зовнішність! Німкеням до українок далеко. Вони навіть на манікюрі гроші заощаджують. Тому вони для нас не конкуренти. Трете: гарне тіло. Тому я що дня займаюсь фітнесом.

І я впевнена, що  сама з часом  знайду того самого, справжнього чоловіка-німця, якийі забезпечить мені гідне життя.

Адже я, як і багато українок тут, в еміграції, того варта.

Источник: Власти.нет

  • 138
  • 17.01.2024 15:38

Коментарі до цієї новини:

Останні новини

Головне

Погода