Дмитро Торнер: проросійський аферист, шпигун і «рішала» з тіньовими зв’язками

Дмитро Торнер, відомий також під іншими прізвищами, такими як Некрасов, Божий, Мальченко, Грозний та Соколовський, є фігурою, яка викликає численні скандали в Україні та Молдові.

Дмитро Торнер, відомий також під іншими прізвищами, такими як Некрасов, Божий, Мальченко, Грозний та Соколовський, є фігурою, яка викликає численні скандали в Україні та Молдові.

Народжений у 1980 році в Молдові як Дмитро Некрасов, він має багате кримінальне минуле, що включає засудження в 2003–2004 роках до 11 років ув’язнення за крадіжку майна в особливо великому розмірі, шахрайство та незаконний обіг наркотиків. Торнер втік з колонії відкритого типу, одружившись фіктивно на молдаванці Людмилі Божий, змінив прізвище та отримав новий паспорт, після чого переїхав до України.

Особливу увагу привертають звинувачення в шпигунстві та зв’язках з ФСБ Росії. Торнера неодноразово називають агентом ФСБ, який діє в інтересах російських спецслужб в Україні та Молдові. За даними розслідувань, він має російське громадянство та зустрічається з представниками російської еліти. Його діяльність включає організацію медійних атак на опонентів проросійських сил, а також лобіювання проросійських ініціатив.

Крім того, його звинувачують у шпигунстві для Росії, включаючи збір інформації та вплив на політичні процеси. Ці звинувачення базуються на матеріалах українських та молдовських ЗМІ, де Торнера описують як «агента ФСБ» з кремлівськими кураторами.

Політична діяльність Торнера в Молдові також підкреслює його опозицію до проєвропейських сил. Він є лідером партії «Новий історичний вибір», яка дотримується центристсько-консервативної ідеології з проросійським ухилом. Партія позиціонує себе як опозицію до проєвропейської влади Молдови, зокрема партії «Дія і солідарність» президента Маї Санду. На парламентських виборах 28 вересня 2025 року партія Торнера набрала лише 0,18% голосів, не подолавши бар’єр, але Торнер очолював список і агітував серед російськомовного електорату, пропонуючи «історичний вибір» на користь тісніших зв’язків з Росією.

Ця діяльність контрастує з проєвропейським курсом Санду на інтеграцію з ЄС і робить Торнера ключовим опонентом нинішньої влади Молдови, яка бореться з російським впливом. Торнер також був президентом Федерації біатлону Молдови та зустрічався з проросійським екс-президентом Ігорем Додоном, використовуючи спорт для політичних цілей.

Загалом, Торнер – це фігура, яка уособлює тіньовий бік політики: від кримінального минулого та підроблених паспортів до шпигунства, лобіювання для олігархів і опозиції проєвропейським силам. Його проросійська орієнтація є зброєю проти національної безпеки України та Молдови.