Енергетична вертикаль Соболєва: Від «сліпоти» Мілованова до десанту Нефьодова і Ко

Спроби встановити контроль над стратегічними енергетичними активами України виходять на новий рівень цинізму.

Спроби встановити контроль над стратегічними енергетичними активами України виходять на новий рівень цинізму. Головним ідеологом побудови «ручних» наглядових рад виступає Олексій Соболєв, який нині обіймає посаду Міністра економіки, довкілля та сільського господарства  України. За словами учасників, конкурсний відбір проводиться непрозоро, без публічної демонстрації співбесід, на які до речі запросили далеко не всіх кандидатів.

Використовуючи свій адміністративний ресурс, відповідно інсайту з Кабміну, Соболєв активно лобіює призначення своїх найближчих соратників — Максима Нефьодова, Іллю Михайлова, Надію Васильєву та Олександра Лібанова — до наглядових рад ключових державних енергокомпаній. Це не просто кадрове рішення, а спроба замкнути управління  фінансовими потоками стратегічної галузі на вузьке коло  керованих осіб.

Спадщина Соболєва: Як Мілованов «не помічав» корупцію в Енергоатомі

Досвід «державного управління» Соболєва вже обійшовся країні надто дорого. Саме він свого часу просунув Тимофія Мілованова до наглядової ради «Енергоатому». Результат відомий усім: поки підприємство стрясали гучні корупційні скандали, пов’язані з оточенням Тимура Міндіча та сумнівними схемами в орбіті міністра енергетики Германа Галущенка, Мілованов демонстрував дивовижну «політичну сліпоту».

Замість того, щоб бути запобіжником, наглядова рада під наглядом ставленика Соболєва фактично «не бачила» мільярдних зловживань, легітимізуючи процеси, які зараз є предметом розслідувань правоохоронних органів.

Коаліція «розпродажу»: Зв’язки з втікачем Сенниченком

Нинішня група — Соболєв, Нефьодов та Ілля Михайлов — має довгу спільну історію, яка густо замішана на процесах приватизації та управління державним майном. Усі вони були тісно інтегровані в процеси «великого розпродажу» державних активів і плідно співпрацювали з екс-очільником Фонду держмайна Дмитром Сенниченком.

Нагадаємо, що Сенниченко зараз перебуває в розшуку і є ключовим фігурантом гучних кримінальних справ щодо розкрадання коштів на державних підприємствах (зокрема ОПЗ та «Титан»). Саме в той період Соболєв, Нефьодов та Михайлов відшліфовували механізми управління активами, які тепер намагаються перенести на енергетику.

Зв’язки, що лякають: Команда, яка працювала пліч-о-пліч із Сенниченком над «дерибаном» держмайна, тепер претендує на контроль над енергосистемою країни в стані війни

Хто ці люди?

* Максим Нефьодов та Ілля Михайлов: Довірені особи Соболєва, які мають забезпечити «правильні» голосування в наглядових радах. Їхня задача — не ефективність компаній, а безперешкодна реалізація планів, які їм буде надано «зверху».

* Максим Лібанов, Надія Васильєва і решта наближених до міністра із списку: це гвинтики у системі Соболєва, покликані розмити відповідальність, створити видимість «фахового управління» та забезпечити «правильне» голосування.

Скоріш за все всі вони демонструватимуть таку ж «сліпоту» як і їх спільний товариш, що очолює КШЕ та може поділитись досвідом як уникнути відповідальність за «закривання очей»

Висновок: Енергетика під загрозою «приватизації»

Якщо Соболєву вдасться розставити Михайлова, Нефьодова та Лібанова, наглядові ради остаточно перетворяться на ширму для дерибану коштів та активів, як це вже сталося з «Енергоатомом» за часів Мілованова. Коли Міністр економіки в черговий раз призначає «своїх»  контролювати енергетику, про незалежність та прозорість можна забути.