США та Ізраїль так і не досягли повітряної переваги над Іраном — The War Zone

Багато коментаторів та ЗМІ помилково вважають, що США та Ізраїль досягли повного контролю повітряного простору над Іраном і повністю нейтралізували загрозу наземних засобів ППО, отримавши так звану «повітряну перевагу» (air supremacy).

Це абсолютно не відповідає дійсності, і військове командування США ніколи прямо не заявляло про таке. Про це пише видання The War Zone у матеріалі від 3 березня 2026 року.

Перехід до прямих ударів

За словами голови Об’єднаного комітету начальників штабів генерала ВПС США Дена Кейна, Центральне командування (CENTCOM) вже на четвертий день операції переходить від масованих ударів з великої відстані (standoff munitions) до прямих (stand-in) точкових ударів над територією Ірану.

Пряма мова генерала Дена Кейна (брифінг):

«CENTCOM переходить від великих пакетів ударів з використанням standoff-муніцій на великій відстані до прямих точкових ударів над Іраном. Це перехід від standoff-муніцій до stand-in, таких як JDAM з GPS-наведенням, Hellfire тощо. Це дозволить значно збільшити точність ураження цілей. Газ натискається, а не відпускається».

Такий перехід потрібен не лише для економії дорогих далекобійних ракет, а насамперед для різкого збільшення частоти та обсягу ударів, розширення переліку цілей і застосування глибокопроникаючих бомб (bunker-busters), які неможливо використовувати з великої відстані.

Нові ризики

Перехід до прямих ударів значно підвищує небезпеку для екіпажів. Іран зберігає мобільні ППО (road-mobile SAM), які можна швидко переміщувати та ховати. Особливо небезпечні системи з електрооптичним та інфрачервоним наведенням (EO/IR SAM) — американські винищувачі четвертого покоління (F-15, F-16) не мають систем попередження про ракетну атаку і можуть дізнатися про загрозу лише візуально.

Пряма мова автора The War Zone:

«Навіть у сильно деградованому стані іранські ППО значно перевищують можливості хуситів у Ємені, які вже збивали або загрожували найсучаснішим літакам США та країн Затоки. Схід Ірану, який досі майже не зачеплений, залишається значно контестованим повітряним простором».

Докази відсутності повної переваги

B-52 та B-1 продовжують використовувати далекобійні крилаті ракети AGM-158 JASSM, запускаючи їх з-за меж іранського повітряного простору (ймовірно, над Іраком чи арабськими країнами).
Навіть B-2 під час удару по Фордо супроводжували численні винищувачі-невидимки та літаки підтримки.
MQ-9 Reaper активно застосовують для пошуків і знищення наземних цілей — вони витратні, безпілотні й допомагають зменшити потребу в бойовому пошуку та рятуванні (CSAR).

Висновок

Навіть у західній частині Ірану є локальна повітряна перевага, але повна повітряна перевага (air supremacy) не досягнута і найближчим часом не буде досягнута. Схід країни залишається високоризикованим районом через мобільні ППО, відстань від союзних територій та ускладнені операції CSAR у разі збиття.

323
06.03.2026 08:43