«Слова замість перемог»: чому Росія знову лякає Київ масованими ударами – BBC

Росія різко підвищила риторику погроз щодо масованих ударів по Києву, закликавши іноземних дипломатів та громадян терміново залишити українську столицю.

За оцінками українських аналітиків та західних ЗМІ, це не стільки підготовка до нового масштабного наступу, скільки спроба Кремля компенсувати військові невдачі та внутрішні проблеми, пише BBC.

Приводом для нової хвилі погроз став удар по Старобільську в Луганській області, де, за російськими заявами, загинули цивільні. Москва традиційно використала цей інцидент як виправдання для «відповіді».

Факти:

Російське МЗС прямо заявило про намір завдавати «систематичних» ударів по «центрах прийняття рішень» у Києві.
Українські офіційні особи та аналітики (зокрема Іван Ступак і Андрій Коваленко) вважають, що реальний рівень загрози не змінився порівняно з попередніми тижнями, але риторика стала значно жорсткішою.
Росія продовжує активно застосовувати дорогі ракети, включаючи «Орешник», проте значного оперативного ефекту ці удари не приносять.
Паралельно Кремль стикається з проблемами на фронті: високі втрати, брак ефективної логістики та зростаюче невдоволення навіть у лояльних Z-мілблогерів.

Оцінка:

Москва знову вдається до улюбленої тактики — підвищувати ставки словами, коли на полі бою ситуація не складається. Після того, як російська армія не змогла досягти відчутних успіхів у весняно-літній кампанії, а Україна почала активно розвивати middle strike та логістичний тиск, Кремлю потрібно створювати ілюзію сили.

Погрози Києву виконують одразу кілька завдань:

Залякування українського суспільства та союзників;
Відволікання уваги від колосальних втрат і проблем з мобілізацією;
Створення інформаційного приводу для внутрішньої пропаганди («Ми жорстко відповідаємо»).

Насправді ж такі заяви часто є маркером слабкості. Коли армія не може просунутися на фронті, а економіка стогне від санкцій і витрат, залишається тільки погрожувати. Однак щоразу, коли Росія робить такі гучні заяви, а потім не реалізує їх у повному обсязі, це лише підриває її ж репутацію.

Україна ж продовжує робити ставку не на слова, а на технології та системну роботу в тилу ворога. І поки що ця стратегія виглядає значно ефективнішою.