Російські атаки, європейський протекціонізм та посуха ставлять під загрозу життєво важливе постачання українського зерна — Politico.

Український експорт зерна опинився в пастці через російські удари в Чорному морі, низький рівень води в Дунаї та недовіру з боку європейських сусідів.

Про це пише POLITICO.

Міністр аграрної політики України Тарас Висоцький попередив: якщо ситуація не зміниться, світові ціни на продовольство можуть знову зрости на 25–30%, як це вже було у 2022 році.

Блокада Чорного моря

Україна — один із найбільших світових виробників зерна — зазвичай відправляє понад 90% аграрного експорту морем. Після ескалації взаємних ударів по портах і суднах у Чорному морі ситуація різко погіршилася.

За перші дев’ять днів серпня Україна експортувала лише 463 тисячі тонн зерна — приблизно третину від звичайних обсягів. До листопада, коли надійде новий урожай, країна ризикує залишитися без місць для зберігання зерна, яке не може вивезти.

З кінця липня жоден зерновий корабель не зайшов у порти Великої Одеси, хоча вони формально відкриті. У липні російська ракета вразила кукурудзовоз, який виходив із порту: загинули 10 людей, судно згодом затонуло. Після цього екіпажі відмовляються виходити в рейс, а судновласники призупинили обслуговування.

«Власники суден і екіпажі просто бояться. Вони взагалі не готові відправляти кораблі», — сказав Висоцький.

Київ звернувся до Єврокомісії з проханням про €220 мільйонів грантової допомоги, щоб фермери могли тримати зерно на складах, а не продавати його зі збитками. Брюссель підтвердив отримання запиту, але рішення поки немає.

Сухопутні маршрути — дорогі й політично чутливі

Україна веде переговори з Румунією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Молдовою про збільшення сухопутного експорту. Проте ці маршрути не можуть замінити морські.

Перевезення залізницею та автотранспортом дорожче на $50–70 за тонну. При нинішніх цінах на зерно це стає нерентабельним.

Основний альтернативний шлях через Румунію також обмежений: низький рівень води в Дунаї зменшує обсяги вантажів, які можуть дістатися до порту Констанца.

Страх фермерів і ембарго

Попередні хвилі українського зерна через Східну Європу вже викликали масові протести фермерів у Польщі, Угорщині та Словаччині. У 2023 році ці країни ввели заборони на імпорт українського зерна, порушивши правила ЄС.

Польський міністр сільського господарства Стефан Краєвський заявив, що Варшава «робить усе, щоб зберегти ембарго». Водночас уряд працює з Києвом над транзитними перевезеннями — виключно до третіх країн, без допуску на польський ринок.

«Переговори стосуються виключно безперешкодного транзиту українського зерна до третіх країн, а не його експорту чи допуску на польський ринок», — заявив речник МЗС Польщі Мацей Вевур.

Однак польські фермери не довіряють цим запевненням. Голова Люблінської сільськогосподарської палати Густава Єндреєк стверджує, що частину зерна, яке нібито їде транзитом, насправді продають у Польщі.

«Документи їдуть до Литви, Чехії чи Словаччини — а зерно залишається в Польщі», — сказав він. «Я абсолютно не вірю».

Висоцький наголосив, що Україна не просить збільшення доступу до ринку ЄС. Нинішні квоти обмежують продаж пшениці до блоку 1,3 млн тонн на рік, що, за його словами, робить повторення попереднього «напливу» юридично неможливим.

9
13.08.2026 15:29