Війна дедалі частіше приходить у російські міста: кількість загиблих цивільних зростає, — Bloomberg

Українські удари по території Росії стають дедалі відчутнішими для цивільного населення. Повітряні тривоги, пожежі після атак, перебої в роботі аеропортів і пошкодження житлових будинків уже стали частиною повсякденного життя в багатьох російських регіонах.

Водночас зростають втрати серед цивільних. Про це йдеться в матеріалі Bloomberg.

Удари досягають дедалі віддаленіших регіонів

Одним із прикладів видання називає атаку на Кіров — місто приблизно за 800 кілометрів на північний схід від Москви. Після ракетного удару по заводу військової техніки загинули шестеро людей, ще 26 отримали поранення. Місцева жителька розповіла Bloomberg, що вибух був настільки потужним, що здригнувся її багатоквартирний будинок, а з вікон було видно густий чорний дим над підприємством.

За даними Bloomberg Economics, українські безпілотники та ракети можуть уражати цілі на відстані до 3 тисяч кілометрів від кордону. Це ставить під загрозу майже половину території Росії.

За оцінками Bloomberg Economics на основі відкритих даних, визнані міжнародною спільнотою території Росії від початку року стали місцем загибелі щонайменше 487 цивільних унаслідок українських атак. Це приблизно вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік.

Аналітик Bloomberg Economics Алекс Кокчаров зазначає, що війна дедалі глибше проникає на територію Росії та стає небезпечнішою для її цивільного населення.

У Росії зростає кількість загиблих військових

Паралельно з цивільними втратами Росія зазнає значних військових втрат у війні проти України.

За даними Bloomberg, отриманими з конфіденційної інформації, викраденої з російської державної статистичної служби, у боях загинули близько 400 тисяч російських військових. Видання зазначає, що такого масштабу військових смертей Росія не знала з часів Другої світової війни.

Водночас ці втрати не обов’язково призводять до політичних наслідків для Володимира Путіна. Кремль продовжує контролювати інформаційний простір і пояснювати війну боротьбою із Заходом, використовуючи історичні паралелі з Другою світовою війною.

Кремль обмежує інформацію про наслідки атак

Російська влада намагається стримувати вплив українських ударів на суспільні настрої. Державні медіа зазвичай коротко повідомляють про наслідки масштабних атак, а телевізійні кадри з місць ударів обмежені.

Регіональні губернатори називають українські атаки «терористичними актами», підтримуючи офіційний наратив Кремля. Влада також заборонила фотографувати та знімати наслідки ударів і публікувати такі матеріали в соцмережах, хоча ці обмеження часто ігнорують.

За словами співрозмовників Bloomberg, відкрито висловлювати невдоволення війною небезпечно: публічні коментарі можуть привернути увагу правоохоронців і мати юридичні наслідки.

Війна впливає на економіку та повсякденне життя

Наслідки ударів відчуваються не лише у сфері безпеки. Атаки на нафтопереробні заводи сприяли дефіциту бензину, а удари по складських комплексах змушують великі торговельні компанії перебудовувати логістику та збільшують їхні витрати.

Під удар потрапляють і цифрові сервіси. У січні Україна вперше атакувала три дата-центри компанії «Яндекс». Це тимчасово порушило роботу хмарних сервісів, платежів, доставки, таксі та навігації.

Крім того, через загрозу атак регулярно порушується робота російських аеропортів. Щотижня скасовують або затримують сотні рейсів. У жовтні пасажирів московського аеропорту Шереметьєво евакуювали до укриттів під час повітряної тривоги.

Російські домогосподарства також відчувають економічний тиск через підвищення комунальних платежів і податків, якими влада намагається фінансувати зростаючі військові витрати.

Чи може це змусити росіян вимагати завершення війни

Попри зростання втрат і економічні труднощі, експерти, опитані Bloomberg, не очікують швидкого перетворення суспільного невдоволення на масові протести чи політичний тиск на Путіна.

Старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень Марія Снєговая пояснює, що російське суспільство слабше пов’язує дії влади з економічними наслідками для власного життя. Тому невдоволення може накопичуватися повільно, а перерости у відкритий спротив — ще повільніше.

Директор незалежного «Левада-центру» Денис Волков також зазначає, що влітку рейтинги Путіна знижувалися, але згодом почали відновлюватися. Частина росіян сприймає ескалацію війни крізь призму кремлівського твердження, що Росію нібито змусив воювати Захід.

Водночас Bloomberg наводить приклад 71-річної жительки Коломни, яка розповіла, що її родина вже запасається продуктами, водою, газовим балоном, ліхтарями та свічками на випадок нових атак.

Видання підкреслює: життя в Росії все ще залишається значно менш порушеним війною, ніж в Україні, де люди переживають тривалі відключення електроенергії, перебої з опаленням і водопостачанням. Проте дедалі більше росіян безпосередньо відчувають наслідки війни, яку Кремль розпочав проти України.

0
11.11.2026 11:54