Між «Ялтою» та «Гельсінкі»: Стубб розкритикував пасивність Європи в переговорах щодо війни в Україні – FT

Читати цю новину російською мовою
Між «Ялтою» та «Гельсінкі»: Стубб розкритикував пасивність Європи в переговорах щодо війни в Україні – FT
Європейські лідери повинні розпочати прямий діалог із президентом Росії Володимиром Путіним, оскільки передання переговорів на «аутсорсинг» США було безвідповідальним, а Вашингтон нині може схилятися до поділу континенту на сфери впливу.

Про це президент Фінляндії Александр Стубб заявив в інтерв’ю британській газеті Financial Times (FT).

За словами фінського лідера, який минулого місяця провів телефонну розмову з Путіним разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, американські перемовники заслуговують на визнання за відновлення замороженого діалогу між Москвою та Києвом і підтримку участі Європи в майбутньому процесі. Водночас Європа занадто довго залишалася осторонь.

«Ми занадто довго віддавали європейську взаємодію з Росією на аутсорсинг, і я вважаю це безвідповідальним. Тепер, коли у нас є рамкова основа, я думаю, що європейські лідери повинні напряму взаємодіяти з Путіним зі спільним посланням та єдиними тезами», — наголосив Стубб.

Між «Ялтою» та «Гельсінкі»: застереження щодо позиції США

Президент Фінляндії переконаний, що сьогодні Європа опинилася на історичному роздоріжжі між повторенням Ялтинських угод 1945 року, які віддали Центральну та Східну Європу під контроль СРСР, та Гельсінським заключним актом 1975 року, що закріпив принципи державного суверенітету, територіальної цілісності й прав людини.

Відповідаючи на запитання журналістів FT, чи перебувають Сполучені Штати в «ялтинському таборі», Стубб висловив сподівання, що ні, проте визнав невизначеність курсу Вашингтона. На його думку, зараз американська адміністрація, «імовірно, більше схиляється до ялтинського табору», хоча в майбутньому може повернутися до принципів Гельсінкі.

Попри це, наголосив президент Фінляндії, Європа має продовжувати роботу, виходячи з реалій на полі бою:

«Ми повинні розуміти, що Росія не виграла цю війну. І, чесно кажучи, вона її й не виграє».

Європейська переговорна група та шість пунктів порядку денного

Стубб зазначив, що Кремль «готовий до взаємодії з Європою», навіть попри те, що сам континент «запізнився» з організацією власного переговорного формату. Минулого тижня лідери ЄС домовилися, що на переговорах між Росією та Україною Європу представлятимуть посадовці «європейської п’ятірки» (E5) — Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії, а також представники інституцій Євросоюзу та НАТО. У вівторок, 17 листопада, Стубб та інші європейські лідери зберуться в Берліні, щоб узгодити зміст спільної позиції.

Коментуючи критику з боку деяких європейських колег через його жовтневий дзвінок Путіну без попередніх консультацій, президент Фінляндії захистив це рішення, назвавши його важливим кроком, що підштовхнув Європу до формування власної переговорної команди.

За словами Стубба, тепер Європа має сама формувати порядок денний, визначивши чіткий графік і шість ключових напрямів переговорів:

  • гарантії безпеки для України;

  • територіальні питання;

  • повоєнне економічне процвітання;

  • заходи зміцнення довіри;

  • припинення вогню;

  • дискусія про майбутню архітектуру безпеки в Європі.

Водночас він підкреслив, що переговори за участі радників із нацбезпеки країн E5, ЄС, НАТО, а також представників України, Росії та США стосуватимуться лише технічних аспектів. Остаточну угоду укладатимуть політичні лідери. «Ми маємо бути реалістами: жодної угоди не буде без згоди Путіна. У Росії рішення ухвалює саме Путін», — констатував Стубб.

Позиція щодо територій та вступу України в НАТО

Глава фінської держави категорично відмовився коментувати інформацію Financial Times про нібито зроблену США пропозицію президенту Володимиру Зеленському поступитися Росії Донбасом в обмін на членство України в НАТО.

«Я не скажу абсолютно нічого про українську територію, тому що це рішення ухвалюють виключно президент Зеленський та український народ», — заявив Стубб.

Він додав, що Фінляндія, яка приєдналася до Північноатлантичного альянсу у 2023 році після десятиліть нейтралітету у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ, й надалі «працюватиме над тим», щоб Київ став членом НАТО. «Чи буде Україна в НАТО? Моя відповідь — я не знаю. Я сподіваюся, що буде», — підсумував президент Фінляндії.

  • 0
  • 17.11.2026 10:04

Коментарі до цієї новини:

Останні новини

Головне

Погода