Європа має перестати грати на виживання України і почати грати на її перемогу — The Economist

Європа більше не може дозволити собі стратегію «допомогти Україні просто вижити». Такий підхід вичерпав себе і став небезпечним. Континент повинен чітко визначити свою мету — забезпечити перемогу України у війні з Росією і якнайшвидше інтегрувати її в ЄС.

Про це прямо заявляє The Economist у новій редакційній статті.

Видання наголошує, що після того, як Дональд Трамп різко скоротив американську військову допомогу, Європа змогла частково заповнити цю прогалину. Вона прискорила постачання зброї та грошей, посилила санкції проти Росії. Завдяки цьому російські втрати на фронті продовжують зростати, а Путін відчуває дедалі більший тиск.

Час для Європи брати лідерство

Тепер, коли американські дипломатичні зусилля щодо закінчення війни зайшли в глухий кут, Європа має взяти на себе більшу відповідальність. Деякі європейські лідери вже обговорюють можливість прямих переговорів з Путіним. Однак The Economist вважає, що найважливіше зараз — не переговори, а стратегічна інтеграція України.

Україна — не «бідна родичка», а ключовий партнер

The Economist підкреслює: Україна вже давно перестала бути просто «об’єктом допомоги». Це бойова держава з потужною армією, яка демонструє успіхи на фронті, і з інноваційною оборонною промисловістю, особливо в сфері дронів. Європа потребує України не менше, ніж Україна — Європи.

«Якщо Європа хоче захистити свої кордони і зменшити залежність від трансатлантичної допомоги, їй потрібна Україна так само сильно, як і Україні — Європа», — пише видання.

Що потрібно робити

Прискорити процес вступу України до ЄС і почати підготовку договору про вступ вже зараз як потужний політичний сигнал.
Розглянути проміжні форми інтеграції, наприклад, «асоційоване членство» з обмеженими правами голосу (ідея канцлера Німеччини Фрідріха Мерца).
Європа має більше інвестувати в українську оборонну промисловість і спільне виробництво зброї.

The Economist критикує як українську сторону (зокрема президента Зеленського за надто жорстку позицію щодо асоційованого членства), так і європейців, які досі сприймають Україну як «тягар», а не як стратегічного партнера.

Оцінка:

Це один з найважливіших і найчесніших текстів, які останнім часом виходили в європейській пресі. The Economist фактично констатує те, про що в Києві говорять уже давно: Європа досі думає категоріями «як би не розлютити Путіна», замість того, щоб думати, як забезпечити власну безпеку на десятиліття вперед.

Стратегія «виживання» України була виправданою на початку війни, коли Європа сама не була готова до такого конфлікту. Але зараз вона стала контрпродуктивною. Чим довше триває війна без чіткої перспективи перемоги, тим більше ресурсів втрачає і Україна, і вся Європа. Росія ж, попри всі проблеми, продовжує вірити, що зможе переграти Захід на витривалість.

Перехід від «допомогти не впасти» до «допомогти перемогти» — це не емоційний порив, а холодний стратегічний розрахунок. Якщо Європа не зробить цей крок найближчим часом, вона ризикує отримати не заморожений конфлікт, а постійну загрозу на своїх східних кордонах, виснажену Україну і ще більш зухвалу Росію.

Часу на вагання майже не залишилося. Або Європа нарешті почне грати на перемогу, або згодом змушена буде грати на виживання вже самої себе.