«Тримали на чорний день»: The Guardian про політичний сенс атаки на Керченський міст

Читать новость на украинском языке
«Тримали на чорний день»: The Guardian про політичний сенс атаки на Керченський міст
Українська атака на автомобільну частину Керченського мосту в ніч проти 17 листопада стала кульмінацією кількох тижнів, а можливо й місяців, військових операцій і років розвитку власного оборонно-промислового комплексу.

Часткове руйнування мосту, який з’єднує Росію з окупованим Кримом, є очевидною незручністю для Володимира Путіна за два дні до запланованої зустрічі з Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном у Шеньчжені.

Про це пише The Guardian.

Масштаб пошкоджень

Руйнування не є повним: залізнична частина мосту досі стоїть, одна лінія працює. Однак обвал прольоту автомобільної дороги та втрата підтримуючої арки над ним, за оцінкою колишнього командувача сил США в Європі Бена Ходжеса, є пошкодженням такого рівня, яке «неможливо відремонтувати найближчим часом».

19-кілометровий міст вартістю 3,6 млрд доларів був завершений у 2018 році. Проєкт тісно пов’язаний з Путіним і його зусиллями закріпити анексію Криму 2014 року шляхом створення сухопутного маршруту постачання. Тоді речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що «Путін ініціював цей проєкт сам».

Як готували удар

Президент Володимир Зеленський заявив, що вирішальні удари стали сьомим етапом операції, яка тривала кілька тижнів. Поетапно знищували системи ППО, радари та засоби радіоелектронної боротьби, відкриваючи коридори для атаки.

На ключовому етапі застосували українські крилаті ракети «Нептун» і FP-5 «Фламінго», ракетні дрони «Паляниця», а також крилаті ракети Ruta нідерландського виробника Destinus — єдиної іноземної компанії, участь якої підтверджена.

Раніше Україна намагалася вразити міст вантажівкою з вибухівкою у 2022 році та морськими дронами роком пізніше, але довгострокової шкоди завдати не вдалося. Можливість нокаутуючого удару з’явилася лише після того, як на початку 2026 року дозріли власні далекобійні дрони та крилаті ракети.

Політичний контекст

Росія раніше почала «битву мостів», завдавши ударів по Північному та Південному мостах Києва на початку жовтня в рамках кампанії проти великих міст. На фронті російські війська зазнають високих втрат: за словами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, у жовтні було вбито або тяжко поранено рекордні 50 тисяч військових.

Провоєнний російський військовий блогер Military Informant зазначив, що Україна досягла «паритету у вогневій потужності» і не виключає подальшого руйнування залізничної частини.

Бен Ходжес давно стверджує, що Крим може стати визначальним театром війни через те, «що він означає для Путіна». Руйнування мосту «ще більше вбиває наратив про неминучу російську перемогу або про те, що Крим — їхній», каже він.

Експертка з питань Росії з аналітичного центру RUSI Емілі Ферріс вважає, що український оборонно-промисловий комплекс був готовий до такого удару вже кілька місяців. Тому час атаки можна інтерпретувати лише як політичний.

«Вони тримали це на чорний день. І цей день настав», — сказала вона.

Відрізана від переговорів у Шеньчжені, Україна, за оцінкою The Guardian, мала мало вибору, окрім як нагадати і Трампу, і Путіну, що в неї ще залишаються козирі.

  • 1
  • 18.11.2026 06:12

Коментарі до цієї новини:

Последние новости

Главное

Погода