«Рівність» на папері: чому Росія дедалі більше залежить від Китаю – SCMP

Китай і Росія позиціонують себе як «комплексні стратегічні партнери нової ери», які спільно протидіють західному домінуванню. Однак економічна реальність ставить під сумнів принцип рівності, про який наполегливо говорить Кремль.

У партнерстві, де одна сторона критично залежить від іншої як у експорті, так і в імпорті, справжня рівноправність виглядає примарною? пише South China Morning Post.

Від Європи до Китаю: розворот Москви після 2014 року

До 2014 року Європейський Союз був головним економічним партнером Росії. У 2013-му країни ЄС поглинали близько 57% російського експорту та 46,5% імпорту. Росія постачала Європі, зокрема Німеччині, відносно дешевий газ через «Північний потік», що підживлювало економічне зростання Берліна.

Після анексії Криму, початку конфлікту на Донбасі та західних санкцій ситуація кардинально змінилася. Російські стратеги почали активно шукати альтернативні ринки. Китай став головним варіантом. У травні 2014 року Сі Цзіньпін і Володимир Путін підписали 30-річний газовий контракт на $400 мільярдів. «Газпром» зобов’язався щорічно постачати Китаю 38 мільярдів кубометрів газу через угоду з China National Petroleum Corporation.

Асиметрія, яку важко приховати

Сьогодні Китай є найбільшим торговельним партнером Росії, тоді як Росія становить лише близько 4% зовнішньої торгівлі Китаю. Речник Кремля Дмитро Пєсков 14 липня, коментуючи матеріал The Wall Street Journal, заявив, що російсько-китайське партнерство «ґрунтується на принципі рівності». Однак цифри свідчать про інше.

«У партнерстві, де одна сторона покладається на іншу як для експортних доходів, так і для критичного імпорту, поняття рівності є сумнівним», — зазначає автор колонки.

Росія не може реалістично існувати без китайського ринку. Натомість Китай цілком здатен обійтися без російських нафти й газу. Ця структурна нерівність робить Москву вразливішою в двосторонніх відносинах, попри всю риторику про «безмежне партнерство».

Геополітичні наслідки

Хоча формального військового союзу між Москвою та Пекіном немає, їхні зв’язки значно посилилися. Обидві країни часто діють узгоджено на міжнародній арені. Проте економічна залежність Росії від Китаю ставить під питання, наскільки автономною залишається російська зовнішня політика в довгостроковій перспективі.

0
20.07.2026 09:30