Від захоплення до конфронтації: чому стратегія Трампа щодо Путіна зазнала краху?

Президент США Дональд Трамп, який колись відкрито захоплювався «розумом і силою» російського лідера Володимира Путіна, тепер публічно висловлює розчарування, називаючи його обіцянки «нісенітницями» та звинувачуючи у затягуванні війни в Україні.

Ця трансформація, як зазначає CNN, знаменує крах стратегії Трампа, яка базувалася на особистих відносинах із Путіним для досягнення миру, і відкриває нові можливості для підтримки України, але також створює ризики ескалації.

Від дружби до розриву

Протягом багатьох років Трамп вихваляв Путіна, називаючи його «дуже розумним» і стверджуючи, що хороші відносини з Росією є «вигідними для США». У квітні 2025 року він заявляв: «Я думаю, що міг би мати дуже хороші відносини з Росією і з президентом Путіним, і це було б чудово». Його стратегія спиралася на транзакційну дипломатію, де особистий зв’язок із Путіним мав забезпечити «угоду» для припинення війни в Україні, яка триває з 2022 року.

Однак Путін неодноразово відкидав пропозиції Трампа, зокрема щодо 30-денного припинення вогню, яке Україна підтримала, але Росія проігнорувала. За даними The New York Times, Путін переконаний у швидкому прориві української оборони і наполягає на капітуляції Києва, що включає демілітаризацію та зміну режиму. «Путін завжди ввічливий, але це виявляється безглуздим», — заявив Трамп цього тижня, визнавши провал своїх зусиль.

Помилка західної логіки

CNN зазначає, що спроби Трампа застосувати західну логіку до мотивів Путіна були помилковими. Путін розглядає війну в Україні як спосіб виправлення «історичної несправедливості», пов’язаної з розпадом СРСР і розширенням НАТО. Його риторика про «корінні причини» війни відображає претензії на Україну як частину російської сфери впливу, а не бажання домовлятися. Ця позиція контрастує з очікуваннями Трампа, який вважав, що може переконати Путіна укласти угоду, вигідну для обох сторін.

Раніше адміністрація Трампа намагалася вести прямі переговори з Росією, що викликало занепокоєння європейських союзників. У лютому 2025 року Трамп звинуватив президента України Володимира Зеленського в «диктатурі» та повторив кремлівські наративи, а США навіть виступили проти резолюції ООН, яка засуджувала вторгнення Росії. Однак після провалу переговорів і ескалації російських атак, зокрема 20 000 дронових ударів цього року, за даними британського МЗС, Трамп змінив риторику.

Новий курс: підтримка України

Розчарування Путіним підштовхнуло Трампа до активізації підтримки України. У четвер, 10 липня, він оголосив про угоду з НАТО, за якою Альянс повністю фінансуватиме постачання американської зброї, зокрема систем Patriot, Україні. «Ми відправляємо зброю до НАТО, і НАТО оплачує її на сто відсотків», — заявив Трамп в інтерв’ю NBC News. Крім того, за даними Reuters, адміністрація Трампа планує використати Presidential Drawdown Authority для відправлення Україні зброї на 300 мільйонів доларів, включаючи ракети Patriot і GMLRS.

Ці кроки контрастують із попередньою нестабільною позицією Трампа, коли він критикував витрати США на Україну. Однак, як зазначає CNN, його транзакційна натура викликає сумніви щодо тривалості цього курсу. Експерт Ради з міжнародних відносин Чарльз Купчан сказав: «Трамп, здається, зрозумів, що для угоди з Україною потрібно більше тиску на Росію». Це може включати підтримку законопроєкту сенатора Ліндсі Грема про 500% мита на імпорт російських енергоносіїв.

Ризики ескалації

Зміна позиції Трампа несе ризики, зокрема через протистояння з Путіним, який контролює один із найбільших ядерних арсеналів світу. Росія неодноразово погрожувала ядерною ескалацією, щоб залякати Захід, а Трамп висловлював занепокоєння щодо катастрофічних наслідків такого конфлікту. Водночас деякі представники республіканців, які симпатизують ідеології Путіна, і частина MAGA-руху виступають за фокус на протистоянні з Китаєм, а не підтримку України.

Зустріч держсекретаря Марко Рубіо з Лавровим 10 червня, де Росія запропонувала «новий підхід», за даними ISW, може бути черговою спробою Кремля затягнути переговори, відволікаючи увагу від війни пропозиціями економічної співпраці. Це підкреслює складність ситуації, в якій Трамп опинився після провалу його стратегії.