Юрий Кармазин рассказал о деревянной убогости психологии власти

Введение моратория на вырубку лесов и запрет вывоза за границу древесины и пиломатериалов поможет избежать разбазаривания самого ценного богатства страны. Это также станет препятствием стихийным бедствиям в регионах, которые в последнее время обрушились

Введение моратория на вырубку лесов и запрет вывоза за границу древесины и пиломатериалов поможет избежать разбазаривания самого ценного богатства страны. Это также станет препятствием стихийным бедствиям в регионах, которые в последнее время обрушились на них в виде наводнений, невиданных ураганов, а заодно оздоровит общую экологическую ситуацию в Украине.

С таким призывом выступила группа депутатов различных фракций — «Наша Украина — Народная самооборона», БЮТ, Партии регионов в ответ на обращение гражданской кампании «Форум спасения Киева», Национального экологического центра Украины, Киевского эколого-культурного центра, «Украинской общины».

За комментарием Власти.нет обратились к народному депутату, члену фракции «Наша Украина — Народная самооборона», председателя Партии защитников Отечества Юрию Кармазину.

 — Этот вопрос сейчас приобрел особенную актуальность, — отметил он. — Фактически за это выступает не просто группа депутатов, а часть политических сил, представителями которых они являются. Вырубка лесов — национального богатства Украины — является одним из самых простых способов быстрого обогащения. Но на такие шаги идут недальновидные и глупые лица. Уже нынешнее время демонстрирует, насколько эта вредная для государства политика опасна. Массовые наводнения, ураганы с тяжелыми последствиями для целых населенных пунктов и людей — это расплата за такие пагубные действия. Поэтому народные избранники выступили с призывом запретить вырубку лесов на территории Украины.

В частности, речь идет о поддержке законопроекта № 3035 «О моратории на проведение сплошных рубок и вывоз за границу древесины и пиломатериалов», который я внес 1 августа 2008 и который отклонен Комитетом Верховной Рады по вопросам экологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы. Сегодняшние заработки на экспорте древесины являются убогостью психологии. На самом деле, вырубая леса, мы теряем сотни миллиардов долларов на здоровье наших граждан. Законопроект же предусматривает введение запрета на вырубку лесов и вывоз за границу древесины и пиломатериалов сроком на 10 лет. Кроме того, предлагает ввести постоянный запрет для частных заготовителей на заготовки древесины на корню в лесах Украины. К вырубке для внутреннего пользования разрешаются поврежденные деревья. Подав этот законопроект, я лоббирую интересы украинского народа и будущих поколений. Если мы прекратим сплошную вырубку лесов, то, во-первых, сохраним природу — смягчится климат, во-вторых — улучшится состояние здоровья нации. В-третьих — благодаря запрету экспорта пиломатериалов будут созданы условия для развития отечественного мебельного производства. Поэтому этот законопроект касается всех — и малых, и старых, и нерожденных.

Эти изменения в климате, а именно — глобальное потепление, —  во многом являются результатом варварской вырубки лесов. При этом вырубка лесов имеет не только экологические и экономические последствия, но и моральные. На каких моральных принципах воспитывать молодое поколение, которое подрастает среди гор в окружении живого леса, когда на их глазах некогда живописные места становятся сопками с подлесками или с пнями.

Чистить лес нужно не гектар за гектаром, а восстанавливая насаждения, давая возможность вырасти новому леса для будущих поколений. Это следует прописать в законе, чтобы на законных основаниях ничего нельзя было сделать с бензопилой под шумок. А тот аргумент, что якобы такой мораторий уничтожит лесную промышленность и что лесорубы потеряют работу, не выдерживает критики.

В случае его введения около 10 тысяч работников, занятых рубкой и валком леса, переработкой древесины, могут быть задействованы в лесоразведения и лесовосстановлении. Надо предоставлять альтернативу — развивать предприятия, связанные с лесными хозяйствами, которые занимаются разведением, восстановлением и сохранением лесов. Если бы 6 млрд. грн, которые были потрачены на ликвидацию наводнения на западе Украины в прошлом году, были использованы на оплату труда работников лесного хозяйства, много лесов можно было бы уже начать восстанавливать.

Чтобы восстановить вырубленные леса, понадобится более 30-50 лет, в зависимости от пород деревьев. По моему мнению, возникнут также сложности с вымытыми почвами. За лесом нужен уход. Высадить деревья — это лишь 20% всей работы.

Убежден, что мы приложим все усилия, чтобы вопрос с запретом вырубки лесов было решено уже на следующей парламентской сессии. В любом случае, сами депутаты часто говорят о том, что вырубку надо запретить. Нам следует осознать, что мы все временно находимся на Земле, и то, что создано Господом Богом, нельзя уничтожать. Мы должны думать о будущих поколениях. На Земле нет неисчерпаемых ресурсов. Поэтому мы должны бережно относиться к тому, что нас окружает.

Останавливая вырубку лесов, мы спасаем самих себя от экологической беды. Ведь посмотрим только факты. Фактической лесистостью (15,7%) Украина уступает подавляющему большинству стран Европы. Например, наша страна имеет втрое меньше лесов, чем Латвия, и вдвое меньше, чем Германия, Чехия, Франция, Италия. В той же Польше лесистость составляет 29%, Беларуси — 44%. Низкая лесистость порождает дестабилизирующие экологические факторы — эрозию почв и истощению рек.

 Нам нужно не вырубать их для удовлетворения обогатительным интересам определенных лиц, а наоборот засадить минимум два млн. гектаров. Вместе с гражданской кампанией «Форум спасения Киева», Национальным экологическим центром Украины, Киевским эколого-культурным центром, «Украинской Громадой» мы выступаем с призывом ко всем общественным организациям Украины и к неравнодушным граждан поддержать движение за прекращение вырубки украинских лесов.

Відкритий лист українського народу

до Президента України, голови Верховної Ради України,

Прем’єр-міністра України, голови Верховного суду України

Шановна українська владо!

Ми, український народ, вимагаємо негайно повернути безпосередньо нам наше Конституційне право – володіння найціннішим природним ресурсом – лісами, національним багатством України, власником яких згідно із ст. 13 Конституції України є ми – народ України.

У 2004 р. групою народних депутатів, очолюваною відомими лісівниками, запропоновано проект змін до Лісового кодексу України, який 08.02.2006 р. №3404-ІV підписаний Президентом як Закон України «Про внесення змін до Лісового кодексу України». На превеликий жаль, ці зміни базуються не на загальних принципах цивільного права, а на завуальованій антинародній підступності – позбавлення суспільства законного права користування лісами, як національного багатства України. Замість цього законотворці ст.18 та ст. 20 зміненого Лісового кодексу надали право передавати у тимчасове довгострокове користування терміном на 50 років окремим особам лісові масиви в необмежених розмірах для ведення господарської діяльності незалежно, чи то ліси особливо захисні з режимом обмеженого лісокористування, чи то експлуатаційні. Підтасований під олігархів змінений Закон не корелюється, що є обов’язковим, ні із Основним Законом – Конституцією України, ні із Земельним кодексом, ні із Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища” і навіть із Лісовим кодексом, яким передбачено, що лісові відносини регулюються згаданими законами, а в даній ситуації входять у протиріччя з ними. Адже ст.1 Лісового кодексу України стверджується, що „ліси України є її національним багатством… та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах”, а не потреб „лозинських”.

Лукавство останньої редакції чинного Лісового кодексу полягає ще і в тому, що його автори „відірвали” ліс від землі, на якій він росте, тобто ліси окремо, а землю окремо. Таким чином, спростили шлях заволодіння лісами для олігархів та осіб наближених до влади. Ці особи, які отримали лісові ділянки на півстоліття, вже ведуть себе як власники: огороджують ділянки парканами, виставляють охорону, не допускають на „свої” території не лише простих людей, але й представників контролюючих органів. Адже так звані тимчасові довготривалі користувачі наділені правами впродовж 50 років:

 — здійснювати господарську діяльність;

 — зводити тимчасові будівлі і споруди;

 — отримувати доходи від її реалізації без жодних обмежень.

Тепер в лісах з’явилося два господарі: постійні лісокористувачі – лісники, які далекі від належного виконання наданих їм господарських і  контролюючих функцій, та тимчасові довготривалі лісокористувачі – олігархи, які наділені широкими правами і володіють достатніми „ресурсами”, щоб не лише почувати себе вільно, але й закрити очі та обмежити діяльність контролюючих органів. А народ залишився „на загуменках”. Очевидно, що коли у Верховній Раді не вдалось протягнути приватизацію державних лісів, окремі особи вирішили зарезервувати за собою якомога більше угідь на довгий час, щоб у близькому майбутньому мати право на першочергову приватизацію. Адже не випадково у цьому кодексі з’явилась теза про приватну власність на ліс. Підтвердженням злочинних наслідків дії даного Закону може послужити одне із багатьох рішень місцевих органів, в даному випадку Львівської облдержадміністрації, про відведення ділянок в унікальній лісопарковій зоні лікувально-оздоровчих лісів Держлісфонду, в межах Львівської міської Ради. На цій території, виділеній в довгострокове тимчасове користування одному із Львівських „достойників”, вже зведена  капітальна огорожа із вирубкою лісу під житлове будівництво. Аналогічні ситуації охопили усю Україну.

Як бачимо, екстенсивної вирубки лісів Карпатських гір з відомими стихійними наслідками є замало для знущання над народом. Сотні тисяч гектарів унікальних лісів по всій Україні наміряні і вже надані „вибраним” у так зване тимчасове довгострокове користування на 50 років для отримання повного задоволення і зиску від дарів природи, а також мисливських вигулювань.

Ми не маємо права терпіти і споглядати не лише мародерство наших природних ресурсів, результати якого проявились у стихійних лихах, значному погіршенні клімату, але й страшні трагедії на тлі лісових оргій, від яких здригнулась вся Україна – вбивстві невинної людини.

Ми звертаємось до всього українського народу, громадських і політичних організацій, молодіжних об’єднань, науковців, депутатів всіх рівнів долучитись до акції „Ліси – власність українського народу” і підтримати наші вимоги. З метою гарантування конституційного права власності українського народу на ліси  вимагаємо:

1. Визнати неконституційним Закон України „Про внесення змін до Лісового кодексу ” від 08.02.2006 р. №3404-ІV.

2. Скасувати всі рішення, які стосуються передачі лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування.

3. Негайно накласти мораторій на передачу лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування.

З повагою, представники українського народу.