Янукович рассказал, на что потратят российский кредит

Завод по производству ядерного топлива будет построен неподалеку от месторождений урана. Об этом в эксклюзивном интервью «Подробностям недели» рассказал президент Украины. Напомним, такие месторождения есть в Кировоградской и Днепропетровской областях.

По словам Виктора Януковича, Украина уже привлекает к этому проекту партнеров. Такие переговоры, в частности, прошли в ходе саммита в Турции. Об итогах международной конференции, о переговорах с премьером России, а также о диалоге с МВФ — в эксклюзивном интервью президента Украины телеканалу «Интер».

 — В Україні місія МВФ. Скажіть, будь-ласка з чим вона приїхала цього разу і чи можна очікувати на швидке відновлення якісної співпраці з цією міжнародною фінансовою організацією?

 — На цей раз була не місія, а я сказав би так, була інспекція. Я дійсно висловив свою точку зору, що треба вже визначатись і приймати рішення. Домінік Стросс-Кан прийняв рішення прислати одного зі своїх найбільш досвідчених і довірених, безумовно, людей. Він приїхав, попрацював півтора дня, досить, на мій погляд, успішно, дуже жорстко. У нас були відверті розмови. Ми відстоюємо свої позиції, фонд — свої, і знаходимо, як-то кажуть, рішення посередині. Я вважаю, що таке рішення буде найближчим часом запропоновано. Набагато раніше, ніж до кінця місяця.

 — Як правило, Міжнародний валютний фонд коли приїжджає до України, він ставить свої вимоги. Чи можемо ми зараз говорити, що Україна має підняти, наприклад, пенсійний вік, має скоротити свій дефіцит бюджету?

 — Ми повинні спрямовувати ці кошти на розвиток України, на реформи, на те, що буде відновлювати економіку України і припинити — жорстко припинити — практику використання залучених ресурсів на видатки державного бюджету. І мені здається, що це головне, що почув від мене представник Міжнародного валютного фонду. Ну а уряд проводив жорсткі переговори. Є великі надії, що в цьому році дефіцит бюджету буде не більше 5,6% — так, як це визначено в бюджеті.

 — Пане президенте, на початку тижня ви мали можливість відвідати Туреччину, взяти участь у міжнародному саміті з безпекових ініціатив. Що Україна для себе винесла з зустрічі на міжнародному рівні?

 — Трошки більше 40 представників країн Азії і Євразії були на цьому форумі. Україна була в якості спостерігача ООН. Ми повинні, перш за все, відчувати настрої, наприклад, серед азійських країн, ми повинні проводити політику, яка б сприяла покращенню безпекової ситуації в світі. І ми запропонували свою точку зору і навіть послуги — послуги держави, яка готова в будь-який час стати посередником у вирішенні тих чи інших конфліктних питань. Двосторонні переговори ті, які нам вдалося провести – вони, безумовно, дадуть свій позитив.

 — Ви сказали про двосторонні зустрічі. Звичайно, увага була прикута до вашої зустрічі з прем’єром Росії Володимиром Путіним. Можете розповісти, що в результаті цих зустрічей Україна для себе отримала?

 — Є невдоволення і з нашої сторони, і з російської сторони, що щось там гальмується, щось не так робиться. Але в цілому я хочу сказати, що ми відмітили прогрес. Буде там одна нагода запросити президентів країн СНД і продемонструвати їм зараз можливості українського літакобудування, де ми разом з Росією будуємо вже деякі моделі. В напрямку космічної співпраці ми також обговорили між трьома партнерами — Україною, Росією, Казахстаном — ми обмінювались думками, де нам вигідно, де в першу чергу робити, будувати супутники, ракетоносії.

 — Пане президенте, чому питаю про зустріч з Путіним, тому що після цієї зустрічі українські ЗМІ написали, що начебто Росія має інвестувати в Україну 2 мільярди доларів. Якщо дійсно така цифра звучала, на що, на які напрямки можуть бути витрачені ці інвестиції?

 — Ну, перш за все, в нас є, я сказав би, три об’єкти, по яким зараз йде активна співпраця. Це будівництво двох енергоблоків атомних — в Хмельницькому і в Рівному. Друге — будівництво заводу з виробництва ядерного палива. Що стосується будівництва енергоблоків, їх буде будувати Україна самостійно. І це всього на всього використання фінансового кредиту — послуга, на яку Росія погодилась. Що стосується будівництва заводу і подальшого розвитку уранового видобутку, це питання складається з двох частин. Ми зараз ведемо переговори між Росією, Казахстаном і Україною. Казахстан є акціонером будівництва заводу в Росії в місті Ангарську. Ми готові бути третьою стороною — засновниками цього товариства і співвласниками заводу в Ангарську. Це для нас цікаво. Тому що саме цей завод буде поки що постачати ядерне паливо на Україну. Що стосується будівництва в Україні майбутнього заводу, ми також запропонували його будувати на трьох. Тому що Україні одній важко його побудувати. І друге — ми зацікавлені в тому, щоб ми були акціонерами, співвласниками такого заводу, який буде постачати в майбутньому паливо не тільки на українські атомні блоки, а буде постачати це паливо і в Європу.

 — Пане президенте, минулого тижня ви відзначили 100 днів на президентській посаді, ви заявили про старт реформ, які необхідні для зміни цієї країни. Ваші відчуття — наступного тижня в парламенті може бути прийнятий закон про судову реформу, про соціальні зміни, стандарти, про пенсійну реформу?

-  Ми хочемо, щоб це не робилось поспіхом. Тим паче в парламенті штовхати народних депутатів на шлях прискореного прийняття рішень, ні в якому разі не можна. Треба зважено підійти з усіх сторін, врахувати точку зору багатьох політичних сил, можливо і громадських організацій. Нам треба повернути це питання ближче до людей, щоб судова система працювала на суспільство, людей і дійсно була — настільки, наскільки це можливо — справедливою.

 — Пане президенте, дякуємо вам за відповіді на наші запитання.

-  І я вам також вдячний.